7 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
37 стор.
Вартiсть:
120 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і міжнародна інвестиційна діяльність країни
1.1. Сутність міжнародної інвестиційної діяльності країни
1.2. Прямі іноземні інвестиції, їх види та форми
1.3. Роль прямих іноземних інвестицій у розвитку економіки держави
Розділ іі динаміка прямих іноземних інвестицій
2.1 Динаміка світових потоків прямих іноземних інвестицій
2.2 Особливості міжнародного регулювання прямих іноземних інвестицій
2.3 Вплив прямих іноземних інвестицій на соціально-економічний розвиток країн
Розділ ііі напрями покращення міжнародної інвестиційного діяльності в україні
3.1 Особливості залучення та проблеми прямих іноземних інвестицій в Україну
3.2 Напрями покращення структури та обсягів прямих іноземних інвестицій в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Висновок:
Інвестиції країни можна поділити на дві складові – внутрішні і зовнішні. Від співвідношення між ними та структури останніх залежатиме динамічність розвитку економіки.
Прямі зовнішні інвестиції (ПІІ) можуть бути потужним носієм інновацій. Важливість прямих іноземних інвестицій значно зросла у 80-90-х роках ХХ століття, коли їх почали розглядати як один із основних засобів інтеграції національної економіки у світове господарство на основі перенесення виробничих потужностей, переказування капіталу, передавання технології, управлінського досвіду і навичок, інновацій у приймаючу країну. Країни, які обрали ринкову модель розвитку, в тому числі і Україна, намагаються лібералізувати свої інвестиційні режими та застосувати інші необхідні заходи для залучення більших потоків ПІІ. За умов підвищення рівня інтеграції світової господарства інвестиційна активність та, відповідно, економічне зростання у багатьох країнах і не тільки у тих, що розвиваються, але й розвинених, підтримується та посилюється участю іноземного інвестиційного капіталу.
Темпи зростання експорту капіталу випереджують темпи зростання товарного експорту. За чверть століття (від середини 60-их років ХХ ст.) закордонні капіталовкладення збільшились у 4 рази, і на початок 80-их років у світі було біля 450 млрд. дол. США іноземних інвестицій. Темпи приросту залучених ПІІ на кінець 90-их років у світі різко прискорились. Якщо у 1997 - 2003 роках залучені інвестиції збільшувались у середньому на 20,2% за рік, то починаючи з 2004 року - понад 34%. [2, с.109].
Основною тенденцією розвитку ринку ПІІ є підвищення частки розвинутих країн і зниження частки країн, що розвиваються. Так, у сфері імпорту інвестицій близько 73% припадає на промислово розвинуті країни, понад 24% – на країни, що розвиваються, і менше як 3% – на країни Центральної і Східної Європи. Аналіз умов здійснення іноземного інвестування останніх років свідчить, що воно сконцентрувалось у країнах, які краще регулювали його залучення. Це стосується насамперед країн, в яких були у наявності основні чинники: стабільна макроекономічна політика, відсутність підвищення процентних ставок, високий рівень національних заощаджень, значне інвестування в промисловість, відносно помірний бюджетний дефіцит, високі темпи зростання експорту, здійснення внутрішніх структурних перетворень (приватизації, лібералізації законодавства, відкриття ринків цінних паперів для іноземних інвесторів, послаблення валютного контролю, скорочення заборгованості).
З часу одержання незалежності уряд України намагається зацікавити іноземних інвесторів вкладати кошти у розвиток економіки. Між тим, попри суттєві зусилля у формуванні відповідних організаційно-економічних та правових засад зміцнення інвестиційного клімату, міжнародними експертами відзначається зниження інвестиційної привабливості України. Так, за версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн. За прогнозами цієї організації рейтинг України протягом 2007-2011 рр. може підвищитися на 5 позицій, але й надалі вона суттєво відставатиме від ключових конкурентів за рівнем іноземного інвестування [6]. Існуючі в Україні перешкоди реалізації пріоритетів формування інвестиційного клімату мають охоплювати правову, економічну, науково-технологічну та фінансову складові.
Не дивлячись на позитивні зрушення, що відбулися протягом останніх років, структура інвестиційної діяльності в Україні є недостатньо недосконалою. Так, основною формою залучень ПІІ протягом залишаються внески рухомого та нерухомого майна (далеко не найкращої якості) та грошові внески. Регіональна структура залучених із-за кордону капіталовкладень іноземних компаній нерівномірна.
Основний обсяг іноземних інвестицій надходить у регіони з більш розвинутою інфраструктурою, де місцеві органи влади забезпечують активну підтримку іноземним інвесторам у формі консультацій, поширення інформації, пошуку партнерів, розробки й реалізації інвестиційних проектів. Майже 30% інвестицій зосереджено в Києві та Київській області.
Основні фактори, що перешкоджають руху іноземних інвестицій в Україні такі: політична нестабільність; недосконалість нормативно-правової бази щодо міжнародної інвестиційної діяльності; постійні зміни в законодавстві; відсутність вільного доступу іноземних інвесторів до інформації про ситуацію на українському ринку інвестицій; недостатня поінформованість іноземних інвесторів щодо змін в українському законодавстві; обмежений доступ іноземного капіталу до різних видів економічної діяльності; складність податкової системи; високий рівень корупції та бюрократизму; недостатній розвиток інвестиційної інфраструктури. Завданнями державної політики є якісна ревізія існуючої системи формування та підтримання інвестиційного клімату України, стратегічний аналіз пріоритетів розвитку національної економіки, а також ідентифікація чинників, які обумовлюють неефективність нормативно-правових актів, що приймаються з метою підтримання сприятливого інвестиційного клімату. Для поліпшення інвестиційного клімату в Україні заходами короткострокового періоду можуть бути: розробка єдиної державної програми з забезпечення сприятливого інвестиційного клімату у межах проголошених пріоритетів соціально-економічного розвитку та довгострокової програми державного та змішаного інвестування в розвиток телекомунікаційної, транспортної і енергетичної інфраструктури; формування регіональних планів підвищення інвестиційної привабливості областей; реалізація обласними державними адміністраціями навчальних програм серед бізнесменів з підготовки інвестиційних пропозицій, складання інвестиційних бізнес-планів, юридичного супроводу інвестиційних проектів, управління інвестиційними проектами; Реалізація вищезазначених заходів сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, створить передумови для виникнення сталих інвестиційних мотивацій у зарубіжних партнерів, що обов’язково приведе до зменшення розриву між потребами національної економіки у зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходженням.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
