Тип роботи:
Об'єм: 39 стор.
Вартiсть: 80 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ 1. Конкурентні ринки факторів виробництва: загальна характеристика
1.1 Сутність виробництва та факторів виробництва
1.2. Ринки факторів в економічній теорії. Попит на фактор виробництва
Розділ 2. Рівновага на ринку факторів виробництва
2.1 Попит на ресурси в умовах досконалої конкуренції
2.2. Попит на ресурси в умовах недосконалої конкуренції
Розділ 3. Формування ринків виробничих ресурсів і капіталів в україні
3.1. Передумови формування рину факторів виробництва в Україні
3.2. Перспективи розвитку ринків факторі виробництва в Україні
Висновки
Література
Висновок:
Функціонування підприємств і домашніх господарств ґрунтується на використанні факторів виробництва й одержанні від їхнього використання відповідних доходів. Під факторами виробництва розуміються особливо важливі елементи або об'єкти, що впливають на можливість і результативність господарської діяльності.
В ринковому товарообігу факторів виробництва є свої особливості, хоча в цілому і тут діє механізм конкурентної рівноваги цін.
Подібно ціноутворенню на блага ціни на фактори виробництва утворюються в результаті взаємодії попиту та пропозиції на ринках цих факторів. Спеціальний розгляд процесу ціноутворення на фактори виробництва порозумівається, з одного боку, його особливостями, з іншого боку – специфічною роллю цих факторів у ринковому господарстві.
Пропозиція факторів виробництва надходить від індивідів, що прагнуть максимізувати свою функцію корисності.
Обсяг пропозиції праці індивід визначає на основі прирівнювання граничної корисності вільного часу до граничної корисності доходу, одержуваного від праці. В результаті при наявності ціни праці встановлюється однозначна залежність між максимальною кількістю пропонованої індивідом праці і її ціною. Ця залежність виражається індивідуальною функцією пропозиції праці. Реакція індивіда на зміну ціни праці розкладається на ефект заміни й ефект доходу. Суть ефекту заміни полягає в збільшенні пропозиції праці при підвищенні його ціни й у скороченні пропозиції праці при зниженні його ціни. Ефект доходу відбиває зміна добробуту індивіда при зміні ціни праці і виявляється в тім, що з підвищенням ціни праці її пропозиція скорочується, а зі зниженням ціни праці її пропозиція збільшується. Доти поки ефект заміни перекриває ефект доходу, крива індивідуальної пропозиції праці має позитивний нахил. Коли ефект доходу перекриває ефект заміни, тоді нахил кривої індивідуальної пропозиції праці здобуває негативний нахил.
Оскільки утворення капіталу відбувається за рахунок заощаджень, то обсяг пропозиції капіталу відповідає обсягу заощаджень. Корисність заощаджень для індивіда полягає в тому, що вони забезпечують можливість задовольняти потреби в майбутньому. Однією із психологічних властивостей індивіда є перевага нинішніх благ майбутнім. Ступінь переваги нинішніх благ майбутнім зростає в міру зростання частки заощадження в поточному доході індивіда.
Податки на доходи від праці і капіталу знижують обсяг їхньої пропозиції і при цьому виникають чисті втрати суспільства (excess burden).
Обсяги пропозиції праці і капіталу визначаються індивідом на основі зіставлення альтернативних варіантів зростання свого добробуту: дозвілля – праця, поточні задоволення потреб – задоволення потреб у майбутньому. На відміну від праці і заощаджень земля не має аналогічних альтернатив. Єдиним способом використання землі як засобу підвищення добробуту є одержання доходу від її застосування в господарстві. Тому пропозиція землі зовсім нееластична за ціною.
Функції ринкової пропозиції факторів утворюються в результаті додавання індивідуальних функцій їхньої пропозиції.
Обсяг попиту фірми, максимізуючої прибуток, на фактори виробництва визначається на основі прирівнювання доходу від граничного продукту фактора до граничних витрат використання фактора. Якщо ціна фактора не залежить від обсягу його закупівлі, то між ціною фактора і максимальним обсягом його використання встановлюється однозначна залежність, що називається функцією попиту фірми на фактор. Вид цієї функції залежить від статусу фірми на ринку благ. У короткому періоді крива попиту конкурентної фірми збігається з кривою цінності граничного продукту фактора, а крива попиту монополії проходить крутіше (при прямолінійній функції попиту на ринку благ – удвічі крутіше). У довгому періоді зміна ціни одного з факторів супроводжується не тільки зміною обсягу попиту на даний фактор (рух уздовж кривої попиту), але і зміною технології виробництва, що, у свою чергу, змінює граничну продуктивність факторів і попит на них (зрушення кривої попиту на фактор).
В результаті підсумовування функцій попиту на фактор усіх фірм, що випускають той самий вид благ, утворюється галузевий попит на фактор. Але при цьому виникають витрати зворотного зв'язку по ланцюжку: зниження ціни фактора – збільшення обсягу його використання – зниження доходу від граничного продукту фактора – зменшення прямої еластичності попиту на фактор.
Ринкова ціна фактора, як і ціна блага, залежить не тільки від виду галузевих функцій попиту та пропозиції, але і від типу ринку, на якому відбувається купівля-продаж фактора.
В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.
На ринку досконалої конкуренції рівновага досягається при повному й ефективному використанні фактора. Повне використання факторів виробництва означає, що їхні власники реалізували свої плани по обсягу пропозиції. При цьому не обов'язково, що у виробництві зайнята вся наявна в даний момент кількість факторів виробництва. Деякий їхній обсяг продавці можуть не захотіти продавати за сформованими цінами. Ефективне використання факторів виробництва досягається тоді, коли цінність граничного продукту фактора дорівнює граничним витратам на нього. У цьому випадку сума споживчих надлишків продавців і покупців досягає максимуму. Надлишок виробника, реалізований від продажу факторів виробництва називається економічною рентою. Величина ренти залежить від еластичності пропозиції фактора.
Коли пропозиція фактора монополізована, тоді крива ринкового попиту на фактор представляється єдиному продавцю фактора кривою середнього доходу, а крива пропозиції – кривою граничних витрат. Ринкова рівновага в даному випадку визначається крапкою перетинання кривої граничного доходу з кривою ринкової пропозиції фактора. Унаслідок того що крива граничного доходу проходить більш круто, чим крива ринкового попиту на фактор, на монополізованому ринку фактора не забезпечується повне й ефективне його використання.
При монопсонії рівноважна ціна на фактор нижче ціни на нього в умовах досконалої конкуренції. В результаті досягається повне, але не ефективне з позицій суспільства використання факторів виробництва, оскільки їхня гранична продуктивність перевищує граничні витрати їхньої експлуатації. Монопсонія не має функції попиту на фактори виробництва.
В умовах двосторонньої монополії значення рівноважної ціни і рівноважної кількості визначаються не в крапці, а в інтервалі, тобто однозначно не визначені.
Окремо слід зупинитися на проблемах формування ринків праці, землі та капіталів в Україні. Процес формування цих ринків у нашій країні ще не завершено, проте, такі його атрибути, як попит і пропонування, ставки заробітної плати, служби зайнятості, армія безробітних, допомоги по безробіттю тощо уже діють і використовуються в процесі господарювання. Найменших успіхів досягнуто у формуванні ринку землі. Земельний кодекс України відкриває деякі можливості для торгівлі земельними ділянками як товаром. Складним є процес становлення цивілізованого ринку капіталів, що пов’язано з глибокою економічною кризою та формуванням нелегального ринку капіталів. На нелегальному ринку України функціонує від 40 до 55 % капіталу і товарів.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com