перейти на сайт>>

Сатиричний пафос поеми Т. Шевченко „Сон”

ID роботи: 2392
Тип роботи:
Об'єм: 31 стор.
Вартiсть: 90 грн.


Змiст:

Вступ
1. Поема «Сон» як вершина полiтичноï сатири в творчостi Т. Шевченка
1.1. Іронічна тема у творчості Тараса Шевченко
1.2. Художні особливості поеми Тараса Шевченка “Сон”
2. Сатиричний пафос поеми Т. Шевченка "Сон"
2.1. Викриття деспотичного ладу в поемі “Сон”
2.2. Сатиричний образ Російської імперії та царя - “темного царства” у творі
Висновки
Використана література



Висновок:

Світла постать Тараса Григоровича Шевченка, яка перетворилася на всенародну святиню, займає в історичному житті нашого народу, як і серед великих та геніальних мислителів цілого людства, окреме і виняткове місце. Це, можна сказати, перший випадок в історії людства, що одну і ту саму постать, хоч і з різними підходами та різною інтерпретацією, майже рівнозначно звеличують два діаметрально протилежні світи, які в принципових ідеологічних та політичних заложеннях повністю себе заперечують.
Такої великої та подиву гідної пошани, якою втішається сьогодні Тарас Григорович Шевченко, ще не удостоївся ані один із світових поетів, ані один з людських мислителів. Велич і сила Шевченкового огненного слова не лише в його геніальному розумінні людської психіки, в чому він перевищував таких велетнів світової літератури, як Данте, Гете, Пушкін чи Достоєвський, але головно в тому, що він був неперевершеним співцем новітньої епохи в історичному житті нашого народу і аж до сьогоднішнього часу, зокрема в процесі поновного відродження України, залишився Пророком наших національних устремлінь.
Сатирична поема «Сон» належить до найвизначніших творів поета періоду «Трьох літ». У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії.
У сатиричному творі «Сон» автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи.
У поемі «Сон» це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок «комедія», прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився напідпитку, начебто наснився дивний сон. Герой пролітає над землею, потрапляє в різні куточки царської Росії. Такий прийом дає Шевченкові змогу вільно переміщатися з однієї місцевості в іншу та створити повну картину становища народу в самодержавно-кріпосницькій Росії. Розпочинається поема вступом, у якому в сатиричній формі розповідається про сучасне поетові життя.
Поет просить сучасників схаменутися, бути людянішими, бо «усі на сім світі - І царята, і старчата – Адамові діти». Далі поет переповідає сон, що наснився ліричному героєві. У цьому сні можна виділити три епізоди: перший - життя в Україні, другий - в Сибіру, третій - у Петербурзі в царських палатах.
Поема «Сон» стала принципово новим явищем у літературі не лише України, а й усієї імперії. У ній вперше в історії сатири самодержавство викривалося з позицій кріпосного селянства, яке усвідомило себе (в особі Шевченка) політично.
До кінця свого життя поет залишався в полоні романтичних мрій про вільну Україну, щасливий народ, тому так багато місця в його творчості займає алегорія, пародія, бурлеск, іронія і сатира, але порівняно мало сміху, справді веселого гумору.
Це випливає із умов життя і України в цілому, і самого поета. Всюди він бачив море сліз, наругу над гідністю людини, знущання й страждання. Алегоричними образами, пародіюванням, засобами бурлеску й іронії поет хотів привернути увагу до зла, “збудити волю”. Отже, погляд на роль романтичної іронії в процесі розвитку романтичного світогляду Шевченка засвідчує, що цей прийом був досить популярний у його творах, він пов’язаний з давніми традиціями української культури, випливає з особливостей українського менталітету.
В умовах заборони українського слова й української культури романтична іронія використовувалась як прийом викриття нікчемності явища, критики панівних верств і суспільних порядків.
Отже, всі розглянуті картини і образи поеми створюють єдиний загальний образ - образ кріпосницької системи з самодержавною формою влади. Весь зміст поеми закликав у свій час до революційної боротьби проти кріпосницької системи і царизму. Але поема не втратила свого революційного значення і тепер, бо вона спрямована проти гнобительської системи взагалі, а також проти загарбницької політики будь-яких можновладців.


Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: