ID роботи: 2171
Тип роботи:
Об'єм: 31 стор.
Вартiсть: 50 грн.

---

Змiст:

Вступ
1. А. Чехов - видатний російський прозаїк і драматург
1.1. Характеристика та особливості етапів творчості А. Чехова
1.2. Відображення ідейно-естетичної позиції А.Чехова в його творчості
2. Пошук сенсу життя – провідний мотив творчості а.п. Чехова
2.1. Тема пошуку сенсу життя та щастя у творах Чехова
2.2. Проблема життєвої мети і призначення людини у п’єсі Чехова «Чайка»
2.3. Еволюції душі героя у п’єсі „Дама з собачкою”
Висновок
Список використаних джерел та літератури

Висновок:

Історія російської літератури завжди спиралася на творчість тих художників слова, чий талант, піднявшись до вищих
досягнень попередників, зумівши переосмислити створене раніше, приніс у вітчизняну культуру принципові художні відкриття. Серед таких авторів, безумовно, можна виділити Антона Павловича Чехова, з ім'ям якого пов'язаний особливий рід майстерності, що виявилася перш за все в здатності письменника прослідкувати динаміку людської душі у різних її проявах і у всій її глибині, використовуючи при цьому малу жанрову форму – розповідь. До цього автора література не знала методу, який дозволяв би аналізувати швидкоплинні риси поточного буття і в той же час давав би повну, епічну картину життя. Чехову вдалося здійснити це вперше.
Талант Чехова в тому, що він зумів показати не лише душевну драму окремої людини, а драму суспільства і нашу з вами драму 5, 116.
Чехов був представником нового літературного покоління, і його шлях у літературу відрізнявся від шляхів його найближчих попередників. Він починав працювати в гумористичних журналах та газетах. Йому доводилося заробляти на життя літературною поденщиною та рахуватися не тільки з авторитетними судженнями окремих цінувальників літератури, а й з перевагами читацької верстви та її представників - видавців журналів, газет, книготорговців. Завдяки надзвичайному таланту та впертій праці Чехов з гумористичної журналістики виходить у велику російську літературу.
На межі XIX-ХX ст. у Росії змінилася історико-культурна епоха, типи художньої свідомості, відбулася перебудова жанрової системи літератури. Зміни в житті російського суспільства сприяли розквіту журналістики, стимулювали виникнення белетристики, яка була покликана задовольнити потреби найширших верств читачів. У часи співробітництва з гумористичними журналами та газетами Чехов орієнтувався саме на них. Однак у своїй творчості письменник зумів вирішити завдання синтезу низових та вершинних пластів культури, розважальних та високих змістів. Він розробляє жанр оповідання, який займав скромне місце в традиційній літературній ієрархії та тільки наприкінці XIX ст. завоював популярність. У творчості Чехова виникає випадкова, фрагментарна картина світу, але вона в той же час є закономірною та закінченою. Звідси особлива філософічність чеховських творів. Письменник уникає прямих категоричних оцінок зображуваного, його система цінностей не догматична 16, 24.
На відміну від класичних героїв російського роману, живописних і скульптурних, персонажів Чехова легко «відчути», але важко «побачити». Таке враження виникає, зокрема, тому, що письменник відмовляється від традиційної портретної характеристики. Він обмежується більш менш яскравою деталлю, довіряючи все останнє фантазії свого читача. Увага письменника може бути зосереджене на докладному описі речей героя: калоші, окуляри, ніж, парасолька, годинник, халат, ковпак. І лише два – три портретні штрихи: «маленький», «скорчений», «особа, як у тхора» (образ Белікова). Чехов висвічує окремі деталі, а ми вже самі домислюємо, домальовували образ. І в цьому нам допомагає автор, що розкриває характер свого героя у взаєминах з тими, що оточують, в майстрово збудованих діалогах, за допомогою внутрішнього монологу.
У оповіданні Чехова є така закономірність: чим багатше натура персонажа, тим живіше сприймає він навколишню дійсність, тим безпосереднішими стають його зв'язку зі світом, та і сама реальність предстає у всьому своєму різноманітті 22, 114.
Чеховські герої охоплені прагненням позбавитися від вульгарності, тупості, від міщанського оточення — починаючи від бідної Марусі Пріклонськой, що адже теж мріяла піти туди, де «живуть люди, які не тремтять перед бідністю, не розпусничають, працюють, не розмовляють цілими днями з дурними старими і п'яними дурнями».

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: