Тип роботи:
Об'єм: 34 стор.
Вартiсть: 90 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Проблематика методів збору інформації у журналістській діяльності
1.1. Інформація як джерело творчості журналіста
1.2. Система журналістських методів збору інформації
Розділ ІІ. Нетрадиційні методи отримання інформації у журналістській діяльності: специфіка та проблеми використання
2.1. Характеристика та специфічні особливості нетрадиційних методів отримання інформації у ЗМІ
2.2. Етичні проблеми використання нетрадиційних методів отримання інформації у діяльності журналіста
Висновок
Список літератури
Висновок:
Журналістика як професія, що ґрунтується головним чином на комунікації – отриманні та передаванні інформації про суспільне життя, – не може обминути питання етики. Адже комунікація – це людська взаємодія на основі певних правил, що сприяють взаєморозумінню та забезпечують адекватну реакцію адресата на сприйняту інформацію.
Найголовніша цінність інформації полягає в її новизні. Але треба врахувати, що будь-яка нова, раніше невідома інформація обов’язково має об’єктивної цінністю, але не завжди представляє цінність для кожної окремої людини або групи осіб. Тому завжди треба пам’ятати і про суб’єктивну цінності інформації, яка залежить від потреби людей.
У цьому журналістові покликані допомогти методи пізнавальної діяльності. Вони включають в себе дві мікрогрупи: традиційні для журналістики и отримання інформації і нетрадиційні методи соціології, психології, етики та соціальної психології або методи інших конкретних наук.
Традиційні методи отримання інформації - це опрацювання документів, бесіда і спостереження. Журналіст звертається і до інших методів конкретних наук, таким як соціологічні методи дослідження, економічний аналіз, культурологічний аналіз, естетичний аналіз, правовий аналіз.
Порівняно нові для журналістики, ці нетрадиційні методи освоєні нею далеко не однаково, а тому часті помилки, які можуть негативно вплинути на результат роботи журналіста. Звідси випливає принцип додатковості у використанні нетрадиційних методів отримання інформації, який передбачає обов’язкове комбінування всіх методів з урахуванням особливості завдань і умов журналістського дослідження.
У якісному журналістському матеріалі може бути подано декілька точок зору. Завжди, коли це можливо, слід подавати всі протилежні точки зору, а також думки незалежних експертів. Цього правила дотримуються, хоч і не завжди, пишучи про політику, та забувають у інших сферах. Втім, завжди, коли ми повідомляємо про ситуацію, щодо якої може бути декілька точок зору, ці точки зору слід представити.
Особливо це стосується конфліктів, судових спорів, питань урядування та впровадження нових норм (тоді, окрім позиції, наприклад, чиновників про необхідність підвищувати ціни на житлово-комунальні послуги, важливо подати думки людей: як це відобразиться на їх житті, чи вважають вони такий крок виправданим тощо).
Будь-яку інформацію слід перевіряти з декількох джерел. Ідеальний варіант – з трьох незалежних. Часто у гонитві за сенсаціями та намаганнях подати інформацію якнайшвидше, журналісти ігнорують це правило, і це призводить до помилок. Не слід розраховувати на те, що джерело «надійне»: помилок може припуститись будь-хто. Бували випадки, коли поважні ЗМІ мусили спростовувати повідомлену раніше інформацію, взяту у шанованих інформаційних агенцій. Іменитість джерела ще не гарантує правильності інформації. Як показує досвід, неперевірена інформація час від час потрапляє до всіх, та все одно слід намагатись цього уникати, перевіряючи факти з декількох джерел.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com