Тип роботи:
Об'єм: 40 стор.
Вартiсть: 150 грн.
Змiст:
ВСТУП
Теоретична частина: Співучасть при вчиненні злочину передбаченого ст.190 КК «Шахрайство»
1. Поняття та ознаки співучасті як інституту кримінального права
2. Шахрайство та його види
3. Кримінально-правова характеристика співучасті при вчиненні злочину передбаченого ст.190 КК «Шахрайство»
Список використаної літератури
Практична частина
1. Аналіз обвинувальних вироків судів
2. Аналіз статистичних даних
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
Висновок:
Серед усіх злочинів проти власності, які фактично становлять найбільшу групу в структурі злочинності будь-якої держави, особливе місце належить шахрайству. Будучи ненасильницьким посяганням на суспільні відносини власності, шахрайство виявляється у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою – ст. 190 Кримінального кодексу України.
Останні роки з'являються все нові й нові способи вчинення шахрайств.
Шахрайство – це корисливий злочин проти власності, який має доволі суспільну небезпечність, у зв’язку з тим, що шахрай вчиняє його шляхом обману чи зловживання довірою потерпілого в результаті чого потерпілий фактично віддає добровільно шахраю своє майно.
Суть шахрайства – одержання майна зовні добровільно, від самого потерпілого. Тільки в шахрайстві, виходячи зі специфіки способу розкрадання, спосіб – обман або зловживання довірою, і результат – одержання майна – можуть значно не збігатися в часі в тому випадку, якщо яке-небудь майно можна одержати тільки через одержання права на нього. Для того, щоб запобігти досить імовірним суперечкам про момент закінчення розкрадання в подібних ситуаціях, законодавець цілком вірно використовує для опису предмета шахрайства ще один його різновид – право на чуже майно. Крім того, це зроблено ще й для кваліфікації неправомірного заволодіння нерухомістю, коли вилучити майно у фізичному змісті просто неможливо.
Організована злочинність завдяки низці факторів характеризується високою латентністю. Тому офіційна кримінально-правова статистика відображає лише надводну частину її айсберга. Однак, як показало дослідження, співучасть є досить поширеною формою вчинення злочинів.
Підсумовуючи дослідження даної проблеми потрібно сформулювати деякі рекомендації у цій сфері для використання на практиці оперативно слідчими підрозділами органів внутрішніх справ.
По-перше, потрібно кваліфікувати шахрайства як вчинені організованою групою при наявності всіх ознак співучасті, а також при наявності ознак групи.
По-друге, особу потрібно визнавати учасником (членом) організованої злочинної групи шахраїв, якщо вона у злочинній діяльності виконувала заздалегідь визначену роль і була готова виконати будь-яку функцію, виконання якої вимагав характер злочинної діяльності.
По-третє, на стадії попередньої перевірки та в ході слідства потрібно розглядати злочинну діяльність у нерозривній сукупності вказаної злочинної діяльності з виконуваними у ній ролями і функціями окремих членів таких груп, що дозволить більш об'єктивно вивчати характер розслідуваної злочинної діяльності шахраїв.
По-четверте, у цілях підвищення об'єктивності кримінальної статистики фіксувати кратність вчинених злочинних діянь однією і тією ж групою осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за шахрайство.
Також слід зазначити, що в справах про шахрайства, які вчинені організованими злочинними групами, потрібно якомога рідше вдаватися до виділення в окреме провадження матеріалів, які стосуються окремих фактів злочинів або окремих осіб.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com