24 Червня 2016 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
102 стор.
Вартiсть:
100 грн.Змiст:
ВСТУП | ........................................................................................ |
РОЗДІЛ 1 | ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ.................................. |
| 1.1. Розвиток наукових уявлень про інновації та інноваційний потенціал ................................................. |
| 1.2. Методи оцінки інноваційного потенціалу України та його конкурентоспроможності ............................................ |
| 1.3. Статистичний інструментарій оцінки інноваційного потенціалу та його конкурентоспроможності |
| Висновки до розділу 1.................................................... |
РОЗДІЛ 2 | СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ................................... |
| 2.1. Оцінка динаміки, складу та структури інноваційного потенціалу України ................................................ |
| 2.2. Оцінка відносних показників інноваційного потенціалу ................................................ |
| 2.3. Статистична оцінка конкурентоспроможності держави |
| Висновки за розділом 2................................................. |
РОЗДІЛ 3 | НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ |
| 3.1. Удосконалення методики оцінки інноваційного потенціалу та його конкурентоспроможності |
| 3.2. Перспективи забезпечення інноваційного розвитку України |
| Висновки за розділом 3................................................. |
РОЗДІЛ 3. | ОХОРОНА ПРАЦІ |
ВИСНОВКИ | ...................................................................................... |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. | |
ДОДАТКИ ................................................................................................... | |
Висновок:
1. Інноваційний потенціал – це складна соціально-економічна категорія, яка залежить від взаємодії технологічних укладів і персоналу підприємства у процесі вирішення завдань інноваційної діяльності та поєднує у собі інтелектуальний, кадровий, технологічний, інформаційний потенціали.
2. Основні методи оцінки інноваційного потенціалу країни: експертний, оптимізаційні, нормативний, вартісні оцінки ресурсів, індексний, кореляційно-регресійні.
3. Статистика інноваційної діяльності в Україні побудована відповідно до адміністративно-територіального устрою як єдина мережа державних статистичних органів. Під керівництвом Державної служби статистики України статистичні органи здійснюють свою діяльність за єдиним планом та на основі науково-обґрунтованої методології проведення державних статистичних спостережень.
4. Вважаємо, що основними статистичними методами, які доцільно застосувати для аналізу інноваційного потенціалу є зведення й групування статистичних даних; аналіз відносних і середніх показників; аналіз рядів розподілу; методи аналізу взаємозв’язків; аналіз динамічних рядів; аналіз тенденцій розвитку та коливань, індексний метод; вибірковий метод; таблично-графічний метод.
5. Загальна динаміка свідчить про відсутність єдиної, чітко вираженої тенденції фінансування інноваційної діяльності України та формування інноваційного потенціалу України. За даними Державної служби статистики можна стверджувати про поступову активізацію інноваційної діяльності у період 2000-2008 рр., коли загальна сума витрат збільшилася у сім разів, основним джерелом фінансування інноваційної діяльності були власні кошти підприємств. Найбільша питома вага із загального обсягу фінансування інноваційної діяльності в Україні за період 2000–2014 рр. припадала на власні кошти підприємств.
6. Відносна величина динаміки свідчить про наступні тенденції розвитку інноваційного потенціалу протягом 2000-2014 рр., а саме: 1) щорічне зменшення кількості науковців та різними напрямами, за винятком 2004 р., у всіх інших роках зменшувалася чисельність та відносна величина динаміки становила менше 1; 2) питома вага підприємств, що займалися інноваціями коливалася у межах 12-18%, проте можна визначити періоди зростання та скорочення інноваційної активності українських підприємств: зростання за умови значення відносної величини динаміки більше 1 (2002, 2007, 2010-2012 рр.), скорочення за умови значення відносної величини динаміки менше 1 (2001, 2003-2006, 2008-2009, 2013-2014 рр.).
7. Структура інноваційної активності в Україні мала наступний вигляд: більша половинна інновацій припадала на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, інша менша половина – дослідження і розробки, придбання інших зовнішніх знань, підготовка виробництва для впровадження інновацій, інші витрати.
7. У промисловості на 1 підприємство, що реалізує інноваційну продукцію за межі України припадає 2 підприємства, що реалізують інноваційну продукцію в Україні. Таке значення відносного показника координації характерне для виробництва хімічних речовин і хімічної продукції, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування, виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції. Найвище значення відносної величини координації становило 5 для текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, тобто на 5 підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію в Україні припадало лише 1 підприємство, що реалізує інноваційну продукцію за межі України. варто відмітити про незадовільний стан інноваційної діяльності щодо виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, адже значення відносної величини координації становило 4. Задовільним можна вважати стан інноваційної активності за такими видами діяльності: виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування.
8. На сьогодні розробляються та застосовуються безліч інструментів, які дозволяють здійснити комплексний аналіз факторів конкурентоспромож-ності країн. Найбільш поширеними є: індекс глобальної конкурентоспромож-ності (The Global Competitiveness Index), індекс глобалізації (KOF Index of Globalization), індекс легкості ведення бізнесу (Ease of doing business Index), індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom), індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), індекс розвитку людського потенціалу (Human Development Index, HDI), індекс свободи преси (Press Freedom Index, PFI). Зниження конкурентоспроможності України в міжнародних рейтингах пов'язане із нестабільною політичною ситуацією та зі зростанням агресії Росії в країні. Оскільки військові протистояння на Донбасі призводять до постійного зниження загальноекономічних показників, руйнування інфраструктури, зниження виробництва, це все негативно позначиться на майбутніх рейтингах міжнародної конкурентоспроможності України. Тому пошук шляхів підвищення конкурентних позицій країни у світовому економічному просторі є одним із найактуальніших завдань українського уряду.
9. Україна, незважаючи на не зовсім сприятливий загальний економічний клімат, може використати досвід ряду нових індустріальних країн, яким вдалося досягти значних успіхів у розвитку інноваційної активності і підвищенні конкурентоспроможності своїх національних економік. Зокрема, на думку автора, доцільно було б перейняти досвід Франції щодо створення технологічних парків; Америки - щодо особливостей організації венчурного бізнесу; Японії - щодо особливостей фінансування інноваційних проектів; ЄС - щодо формування спільного інноваційного простору. Зауважимо, що ми в жодному разі не закликаємо до копіювання зарубіжного досвіду управління інноваційним розвитком, оскільки стратегія запозичення в інноваційній діяльності може призвести як до позитивних, так і до негативних наслідків. Разом з тим ми має змогу розвиватися більш інтенсивно за рахунок вивчення чужих помилок та відповідно їхнього уникнення.
10.Під охороною праці розуміється вся система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі саме трудової діяльності. Основні напрями забезпечення здорових та безпечних умов праці: 1) праця має здійснюватися в умовах здорового і безпечного виробничого середовища; 2) умови праці не повинні завдавати шкоди здоров’ю працівника і принижувати його людську гідність; 3) праця повинна надавати реальну можливість для розвитку особистості, самореалізації та служіння суспільству. Крім того питанням охорони праці приділяють увагу у своїх фундаментальних документах і Організація об’єднаних націй, і Рада Європи, і Європейський союз, і Співдружність незалежних держав.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
