


Змiст:
Вступ
1. Теоретчині та методологічні аспекти застосування сучасних дидактичних засобів навчання дошкільників математиці
1.1. Загальні принципи вивчення математики у дошкільному віці
1.2. Використання сучасних дидактичних засобів у процесі вивчення математики
1.3. Шляхи індивідуалізації процесу формування математичних уявлень у дітей дошкільного віку
2. Дослідження ефективності використання сучасних дидактичних засобів у процесі вивчення математики у дошкільному закладі
2.1. Діагностика математичних знань дошкільників
2.2. Застосування сучасних дидактичних засобів з метою навчання дошкільників математики
2.3. Дослідження ефективності використання сучасних дидактичних засобів з метою навчання математики
Висновок
Література
Додатки
Висновок:
Математика - один з найскладніших предметів для засвоєння. Це зумовлено абстрактністю матеріалу та особливістю засвоєння математичних знань дітьми.
Успіх засвоєння математичного матеріалу залежить від урахування особливостей пізнавальних процесів кожної дитини та складу колективу групи.
У дошкільному віці закладається основа знань, умінь та практичних навичок, необхідних для подальшого навчання дітей, тому роль початкової школи в успішному опануванні математичними уявленнями вирішальна.
Найефективнішим способом подолання труднощів у розвитку математичних уявлень дошкільників є використання дидактичної гри та дидактичного матеріалу на уроці.
К.Д. Ушинський застерігав від формального заучування готових правил, вимагав, щоб діти пояснювали всі свої дії з дидактичним матеріалом, робили висновки. Він писав: "Само собою зрозуміло, що діти не повинні виучувати ніяких арифметичних правил, а самі відкривати їх. Так, наприклад, не слід говорити дітям, що коли не можна відняти одиниці від одиниць, то слід взяти одиницю з десятків, але треба дати учневі два десяткових пучки паличок і, крім того, кілька паличок окремо, скажімо, три, потім говоримо дитині, щоб вона дала вам чотири палички, і дитина сама бачить потребу розв'язати один десятковий пучок, і коли полічить потім, що в неї залишилось, то легко зрозуміє, як брати з десятків, сотень і т.д. А коли всі діти зрозуміють який-небудь арифметичний закон та звикнуть його виконувати в умі, і на словах, і на письмі, тоді ви можете формувати цей закон в арифметичне правило, власне, щоб привчити дітей до точності висловів."
За вмілого використання гра стає незмінним помічником педагога. Бо у грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникає бажання фантазувати. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє потреби, а ще спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних функцій у майбутньому. У скрізь, де є гра панує радісне дитяче життя.
Сучасне дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на заняттях, вбачає в них можливості ефективної взаємодії вихователя і дітей, продуктивної форми їх спілкування з властивими їх елементами змагання, непідробної цікавості.
Проведення занять математики у дошкільному закладів має спрямовуватися на розвиток індивідуальності дитини та збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України “Про дошкільну освіту”, змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят.
Саме тому, в світі цих документів, у педагогів-дошкільників формується новий погляд на планування педагогічного процесу, який враховує загальні тенденції, що визначають пріоритетні напрямки діяльності з оптимізації моделювання навчання математики:
впровадження особистісно-орієнтованої моделі виховання;
орієнтація на активне проходження дитиною кожного вікового проміжку дошкільного дитинства, як важливої передумови подальшого розвитку особистості;
використання інноваційних освітніх технологій на заняттях математики;
інтегрований підхід до організації та змісту освіти;
взаємодія суспільного і родинного виховання тощо.
Всі ці пріоритетні напрямки діяльності повинні мати своє відображення в плануванні занять математики в дошкільному закладі.
Проведене експериментальне дослідження показало, що у ході навчання були виявлені деякі закономірні тенденції у засвоєнні дітьми експериментального матеріалу. Темпи формування елементарних математичних уявлень, якість знань і вмінь у багатьох випадках зумовлюються змістовним компонентом навчання, відповідністю програмового матеріалу рівню психічного та індивідуального розвитку дітей, доцільним поєднанням колективних та індивідуальних форм навчання.
Таким чином, гіпотеза дослідження підтвердилася: ефективне формування математичних уявлень у дітей дошкільного віку буде ефективним, якщо у процесі навчання математики використовувати сучасні дидактичні засоби, якщо забезпечити індивідуалізацію навчання шляхом диференціації програмного матеріалу стосовно рівнів індивідуально-психічного розвитку дітей; доцільного поєднання індивідуальних та колективних форм навчання відповідно рівневих характеристик тих, кого навчають; емоційного компоненту навчання; створення спеціальних розвиваючих ситуацій.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com