ID роботи: 5148
Тип роботи:
Об'єм: 29 стор.
Вартiсть: 80 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти  теорії значення та основи теорії мовної комунікації

1.1.        Основи теорії значення

1.2.        Теорія мовної комунікації як інтерлінгвістична дисципліна

Розділ ІІ. Комунікативні аспекти та їх значення у лінгвістиці. Поняття та особливості комунікативних стратегій

2.1. Комунікативний підхід у лінгвістиці  та його значення

2.2. Комунікативна стратегія і тактика в  системі стереотипів спілкування

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Висновок:

В основі будь-якої комунікації, тобто в основі мовного спілкування як такого, лежить «обопільний код» («shared code»), обопільне знання реалій, знання предмета комунікації між учасниками спілкування - мовцем / пишучим і слухають / читаючим. У мовних явищах відображаються факти життя даного мовця колективу.

Мовна картина світу відображає реальність через культурну картину світу. Тому вивчення іноземної мови як засобу спілкування нерозривно пов'язане з вивченням суспільного і культурного життя країн і народів, які говорять цією мовою.

Таким чином, сучасна лінгвістика активно розробляє напрямок, в якому мова розглядається як культурний код нації, а не просто як знаряддя комунікації і пізнання. Сучасними вченими мова позиціонується як шлях, по якому ми проникаємо в сучасну ментальність нації.

Відомо, що людина з дитинства засвоює мову і разом з ним культуру свого народу. Всі тонкощі культури народу відбиваються в його мові, який специфічний і унікальний, так як по-різному фіксує в собі світ і людину в ньому. У зв'язку з цим абсолютно очевидною є значимість і актуальність міжкультурної комунікації як науки і міжкультурної компетенції, якої вона вчить.

Основним завданням забезпечення міжмовної комунікації є збереження інформаційної цілісності – відтворення як денотативної, так і конотативної семантики.

Іншим аспектом є збереження загального стилістичного спрямування тексту (не враховуючи перекладача, як творця нового, навіть літературного, тексту). За Франком (як він відзначив у передмові до перекладу Фауста В. Ґете), точність перекладеного тексту повинна полягати у правильному відтворенні первинних ідей і в дотриманні єдності змісту і форми оригіналу.

На сучасному етапі розвитку мовознавства потрібна послідовна систематизація всіх форм залежності мови від різних зовнішніх чинників, їхнього осмислення під єдиним теоретичним кутом зору. Тому актуальними є систематизація картини ситуативної зумовленості мови і розгляд комунікативної ситуації як моделі, в якій мова розглядається як одне з комунікативно-значущих явищ суспільства. Виходячи з принципу, що будь-який об’єкт-система є частиною більш широкого об’єкту і виконує в ньому певну функцію, мова розглядається як невід’ємна складова частина соціальних систем, які є, водночас, різновидом більш загального класу самокерованих систем.

Функціональним вузлом, в якому виникає феномен мови, у таких системах виступає їхня комунікативна підсистема (комунікативна ситуація), тобто ділянка, на якій здійснюється передача інформації від одного члена самокерованої системи до іншого.

Постійне взаємне інформування – істотна умова їхньої успішної кооперації, узгодження зусиль у спільному виконанні певної інтегральної функції самокерованої системи в межах більш загальної природної системи. Мова спрямована на інформаційні потоки в комунікативних підсистемах самокерованих систем, тому залежить безпосередньо від характеристик цих потоків.

У ході розвитку комунікативної системи суспільства відбулося збільшення обсягів інформації, що викликало утворення спеціалізованих інформаційних сфер, які дозволяють справитися з великим об’ємом і різноманітністю інформації, що поступають із середовища. Це веде до формування різних функціональних різновидів мови, стилів, що є формою адаптації мовленнєвої поведінки до різних умов.

Отже, на розвиток функціонально-стилістичних різновидів мови впливають структурні, субстанціональні і функціональні характеристики компонентів моделі комунікативної ситуації, в якій взаємодіють різні типи «відправників», «одержувачів» і «середовищ».

Кожний з цих чинників, поєднуючись в різних комбінаціях один з одним, визначає різноманітність стилів і жанрів мови, впливає на типологію мовленнєвої діяльності, як одного з найважливіших форм людської поведінки.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: