19 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
119 стор.
Вартiсть:
400 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи розвитку теорії лідерства та стилів управління
1.1. Психолого-педагогічний аспект проблеми лідерства та стилів управління
1.2. Сутність феномена лідерства та його основні типи
1.3. Сутність та зміст стилів управління
Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Шляхи вдосконалення стилів управління загальноосвітнім закладом та розвитку лідерства
2.1. Співвідношення стилів керівництва в управлінні навчальним закладом
2.2. Ефективність стилів управлінської діяльності та технології її оптимізації
2.3. Напрямки вдосконалення стилів управління загальноосвітнім закладом та розвитку лідерства
Висновки до 2 розділу
Висновки
Додатки
Висновок:
Розвиток системи освіти в Україні визначається Державною Національною програмою „Освіта (Україна XXI століття)”, Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, в яких одним із основних завдань є формування якісного кадрового потенціалу, створення умов для постійного підвищення освітнього рівня педагогічних працівників. Реалізація цих завдань можлива за умови змістовної організації безперервного навчання, контролю та оцінювання педагогічних працівників, мета якого – сприяння постійному творчому зростанню підвищенню науково-методичного рівня, і досягнення на цій основі значного вдосконалення педагогічної майстерності.
Метою управління є ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об‘єкту, відносно якого формулюється мета. Управління педагогічними працівниками – це специфічна функція управлінської діяльності, головним об‘єктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи. Як суб‘єкт управління виступають керівники і спеціалісти, які виконують функції управління стосовно своїх підлеглих. Управління педагогічним персоналом – це цілеспрямована діяльність керівного складу на розробку концепції, стратегій кадрової політики і методів управління людськими ресурсами.
У магістерській роботи були розглянути такі поняття як лідерство, ефективність управлінської діяльності, стилі управляння.
Під лідерством розуміють силу, яка сприяє формуванню в групи людей здатності робити щось краще і більше в напрямі реалізації спільної мети.
Слід зазначити, щоефективне лідерство є запорукою успішної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, тому що лідерство в управлінні - міцний впливовий механізм який розповсюджується на діяльність всієї організації.
Стиль управління — це відносно стійка система способів, методів і форм впливу керівника на підлеглих відповідно до мети спільної діяльності. Це суб’єктивно-особистісна характеристика діяльності того чи іншого керівника, своєрідний психологічний почерк роботи з підлеглими.
Розглянемо основні риси, притаманні стилям керівництва.
Авторитарний стиль характеризується централізацією влади лише в руках керівника. Він одноосібно приймає рішення, жорстко регламентує діяльність підлеглих, обмежуючи їхню ініціативу. Справи в колективі плануються керівником завчасно.
Демократичний (колегіальний) стиль заснований на децентралізації влади керівником. При прийнятті рішень він консультується з підлеглими, дає колегам можливість брати участь у їх виробленні. Підлеглі отримують достатньо інформації, щоб мати уявлення про перспективи своєї роботи. За такого стилю практикується делегування функцій і повноважень від керівника до підлеглих. Ініціатива з боку підлеглих стимулюється.
Ліберальний стиль характеризується мінімальним втручанням керівника у діяльність підлеглих. Він виступає як посередник, який забезпечує підлеглих інформацією та матеріалами, необхідними для роботи.
Аналізуючи управлінську діяльність директорів освітніх установ, варто окреслити три групи функцій:
Термінальні, або функції-цілі (неперервного навчання, виховна, оздоровча, розвиваюча, соціалізуюча);
Інструментальні, або функції-засоби (діагностична, диференціальна, стимулююча, прогнозуюча);
Операційні або функції-прийоми (вимір і оцінювання, методична, управлінська, корегуюча, констатуюча).
Робота керівника в навчальному процесі навчального закладу пов‘язана із свідомою управлінською діяльністю, яка спрямована на створення сприятливих умов навчання, вдосконалення в засвоєнні знань, умінь і навичок, підготовки до трудової, фізичної, професійної діяльності.
Управлінська діяльність керівника навчального закладу – система дій, що має певну методологічну, управлінську концепцію і спрямована на вирішення організаційних, педагогічних, соціальних завдань, пов‘язаних із досягненням позитивних результатів у процесі функціонування і розвитку освітнього закладу
Сучасна ситуація розвитку освіти вимагає від керівників високої наукової компетентності, великої майстерності і постійного вдосконалення. Особливого значення набуває здатність керівників управляти освітнім процесом в швидко змінних умовах переорієнтації цільових установок, динамічно оновлюваного змісту освіти, варіативності його форм і методів.
Таким чином, зміни в завданнях освітніх установ і змісті діяльності керівників пред'являють високі вимоги до підвищення рівня їх професійної (педагогічною і управлінською) кваліфікації.
На основі критичного аналізу визначень стилю керівництва у соціальній психології, а також на основі досліджень стилю керівництва в установах освіти можна зробити висновок, що:
стиль керівництва є системним утворенням, незалежно від того, чи усвідомлює керівник вибір певних прийомів, методів, засобів впливу в їхній єдності. Системоутворюючим фактором стилю керівництва є особистість керівника в її типових і індивідуально неповторних проявах у процесі управлінської праці;
стиль роботи керівника характеризують методи, прийоми, засоби впливу на людей, які він найчастіше застосовує у своїй діяльності;
індивідуально-неповторними є не тільки добір певних методів, прийомів, засобів впливу на людей, але і манера їх застосування.
Тобто стиль керівництва – це система методів, прийомів, засобів, які домінують в управлінській діяльності менеджера освіти, а також індивідуальні особливості їх добору і застосування. Індивідуальний стиль керівництва – це така система взаємопов’язаних дій керівника освітнього закладу, яку він застосовує як управлінець-професіонал для досягнення мети управління через гармонізацію вимог діяльності та індивідуальних властивостей його особистості. Усвідомлення керівником суті поняття стилю керівництва і свідомий добір та застосування методів, прийомів, засобів, спрямованих на досягнення мети управління, є одним з резервів удосконалення стилю і оптимізації діяльності менеджера освіти.
Системний і особистісно-діяльнісний підходи до аналізу стилів управління керівних працівників освіти дозволяють розглянути його у взаємообумовленості об'єктивних і суб'єктивних чинників, виявити його внутрішню структуру, рушійні сили і властиві йому зовнішні і внутрішні суперечності.
До найбільш загальних соціальних чинників віднесені соціально економічні особливості сучасного етапу розвитку суспільства, що породжують потреби в розвитку системи освіти.
До психологічних чинників віднесені ті, які характеризують особливості особистості і діяльності керівника освітньої установи як суб'єкта управління: це особливості змісту і характеру його професійної діяльності, усвідомлювані особові потреби у вдосконаленні своїх знань і практичних управлінських умінь, реальний рівень професійної компетентності, особова позиція в освітній сфері, в задоволеності або незадоволеності рівнем своєї підготовки.
Отже, характеризуючи особливості ціннісних орієнтацій управлінської компетентності фахівців, досить важливо продовжити дослідження спроможності керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо висококваліфікованості рівнів управлінської діяльності в освітніх закладах. Цікаво зробити також опитування тих працівників, які закінчили наш заклад у минулі роки, щоб отримати інформацію про їх конструктивні поради з приводу удосконалення якості підготовки майбутніх фахівців. Потрібно також розкривати питання зворотного зв’язку, тобто дослідження прагнень студентів до майбутньої професійної діяльності в закладах освіти. Перед кожним керівником загальноосвітнього навчального закладу має стояти питання свідомого вдосконалення стилю керівництва закладом згідно з вимогами суспільства, а саме – його демократизації та гуманізації, що передбачає увагу до кожної особистості, врахування її індивідуальності, організацію спільної діяльності керівника та підлеглих на засадах партнерства, створення умов для професійного зростання кожного члена колективу.
Системний підхід дозволяє описати будову системи управління персоналом, спираючись на досвід і узагальнення, витікаючі з ситуаційного і поведінкового підходів.
Завдання керівника загальноосвітнього навчального закладу полягає в пізнанні механізмів розвитку системи управління персоналом в цілому і окремих вхідних в неї процесів з тим, щоб виробити адекватні стилі управління для приведення системи в бажаний стан. Специфічними функціями системи управління персоналом є формування корпоративної культури, робота з кадровим резервом і так далі У роботі з персоналом поняття мети і функції тісно переплітаються.
За змістом система управління персоналом є економічною і соціальною, а по приналежності до області управління - організаційною. Як і будь-яка організаційна система, система управління персоналом є відкритою і складною. Протягом життєвого циклу ця система проходить певні стадії: створення, розвиток, стабілізація, спад. На кожній з них відбуваються істотні зміни як в цілому всієї системи управління персоналом, так і її окремих елементів.
У роботі було проведено дослідження ефективності стилів управління загальноосвітнім навчальним закладом, яке показало, що керівники ЗОШ № 1 частіше використовують демократичний стиль управління, у ЗОШ № 14 домінують демократичний та авторитарний стилі, у ЗОШ № 1 (м. Алчевськ) провідним є демократичний стиль управління, адміністрація ЗОШ № 26 віддає перевагу ліберальному стилю управління педагогічним колективом.
З метою дослідження особистісних якостей керівників загальноосвітніх закладів і їх стилі керівництва було використано тест «Оцінка ефективності діяльності керівника», запропонований В. Розановою, який дає можливість оцінити цілий ряд чинників на підставі яких експертами може бути складене думка про ефективність роботи конкретного керівника. Результати тесту показали, що у 80% керівників школи № 14 є всі можливості підвищити свою ефективність (151-179 балів). У 20 % ефективність роботи дуже мала (90 балів). У 60 % керівників школи № 26 так само є всі можливості підвищити свою ефективність, діяльність 20 % керівників недостатньо ефективна (94 бали), ефективність роботи 20 % керівників дуже мало (88 балу).
Аналіз проведеного дослідження свідчить про те, що всі керівники «страждають» недоліком професійний знань.
Дослідження також показало, що у більшості керівників загальноосвітніх навчальних закладів є всі можливості підвищити свою ефективність.
Отже, припущення по про те, що своєрідність стиль управління керівника загальноосвітнього навчального закладу певним чином визначає специфіку його управлінської взаємодії, впливаючи при цьому на ефективність управлінської діяльності знайшла своє підтвердження.
У роботі було зазначено, що у практиці управління загальноосвітнім навчальним закладом керівнику потрібне уміння оперативно оцінювати обставини, що склалися, зважувати наявні варіанти рішення і можливі ризики, прораховувати витрати на реалізацію рішень для вибору оптимального з них. Більшість керівників випробовує потреба в професійному обговоренні підготовлюваних рішень. Оскільки однією з функцій відділу управління персоналом є навчання персоналу, фахівці цього відділу повинні консультувати директора школи по даних питаннях. Новизна підходу полягає в тому, що керівникові школи пропонується постійний індивідуалізований оперативно-змістовний супровід.
З метою удосконалення стилю управлінської діяльність було розроблено модель, яка передбачає взаємодію фахівців управління освітою з директором установи на всіх етапах. Особливостями даної моделі є те, що співпраця організовується з директорами шкіл, умовно розділеними (залежно від досвіду керівної роботи і прагнення до саморозвитку) на чотири підгрупи, з кожною з яких будується різний план дій: досвідчені і прагнучі до саморозвитку; досвідчені і не прагнучі до саморозвитку; недосвідчені, але прагнучі до саморозвитку; недосвідчені і не прагнучі до саморозвитку керівники. З часом можливий перехід будь-якого керівника загальноосвітнього навчального закладу з однієї підгрупи в іншу. Перевагою запропонованої моделі є її відкритість, циклічність та динамічність.
Як свідчать результати проведеного дослідження, ефективна управлінська діяльність корелює з такими властивостями особистості керівника як товариськість, емоційна стійкість, соціальна зрілість, активність, упевненість, самостійність і самоконтроль.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
