31 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
98 стор.
Вартiсть:
100 грн.Змiст:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Політичні технології: основні теоретичні та методологічні підходи
1.1. Розвиток наукових уявлень про політичні технології
1.2. Основні підходи щодо застосування політичних технологій у сучасних виборчих кампаніях
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. Сутність політичних технологій та аналіз особливостей їх застосування в демократичних державах
2.1. Аналіз специфіки реалізації соціально-політичних технологій
2.2. Особливості технологій у виборах народних депутатів України
2.3 Маніпуляції електоратом у виборчих процесах
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. Розвиток виборчих технологій в умовах демократичного режиму
3.1. Політичне лідерство як виборча технологія
3.2. ПР-діяльність у виборчому процесі в умовах становлення демократії в Україні
3.3. Основні тенденції застосування виборчих технологій в Україні
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Висновок:
Основний напрям становлення та розвитку політичної системи України – глибока й всебічна демократизація суспільного життя, розбудова громадянського суспільства, правової соціальної держави, посилення взаємовпливу і взаємозв'язків із політичними системами інших країн задля власного безперервного вдосконалення. За об’єктивних умов демократичний вибір є не тільки формальною дилемою для громадян – підтримувати чи не підтримувати існуючу в державі владу, а й реальною можливістю впливати на розстановку політичних сил у навколо владному просторі, змінювати уряд, визначаючи у такий спосіб характер їх діяльності.
Дослідження основних теоретичних та методологічних підходів до політичних технологій показало, що в основному вони застосовуються для досягнення мети в політичній боротьбі не лише як певні засоби і методи, але й відповідні системи, що будуються і базуються на певних управлінських ідеологіях залежно від цілей, які ставили перед собою суб’єкти політики, а також від їх природи.
Загальне визначення «політичної технології» зводиться до системи прийомів, технік послідовного досягнення бажаного результату у тій чи іншій сфері політичної діяльності.
Проаналізувавши сутність політичних технологій та особливості їх застосування в демократичних державах було виявлено, що їх головною перевагою є ефективне використання фінансових, матеріальних та людських ресурсів задля досягнення мети. При цьому високий інтелектуальний потенціал Пр-агентів та експертів дає можливість використовувати найбільш переконливі важелі оперування громадською свідомістю. Це дає можливість громадянам, опираючись на владні інститути, найбільш ефективно забезпечити вирішення своїх нагальних соціальних економічних чи побутових проблем
При цьому часто передвиборчі кампанії перетворюються на конкуренцію ідей, а маніпулятивні технології стримуються активною позицією різних верств суспільства, які чітко знають, що їм потрібно й для чого.
Виборчі технології в руках професіоналів стають досить сильною зброєю, яка дозволяє залучати на бік кандидата, який обслуговується цими професіоналами значні верстви населення, змінювати їх електоральні симпатії. Проте, це стає можливим лише у тому випадку, коли маркетингові виборчі технології використовуються комплексно, відповідно до науково обґрунтованої стратегії виборчої кампанії, якщо вони враховують поведінку політичних супротивників, а також реальні процеси, які відбуваються у масовій свідомості.
Складність використання знарядь, інструментів політичних технологій пов’язана зі складністю умов функціонування політичного ринку, на якому є товарно-грошові відносини, існує особлива форма продажу, але головною умовою придбання політичного товару є добровільний вибір громадян певних політичних переваг, що пропонують ті чи інші політичні суб’єкти.
Особливу увагу у магістерській роботі присвячено дослідженню маніпулятивного впливу на виборців. Стратегії такого роду маніпулювання громадською думкою можуть бути побудовані на протистоянні (чи штучній імітації протистояння) людей, структур чи цифр.
Дослідження особливостей розвитку виборчих технологій в умовах демократичного режиму показало, що демократичне суспільство передбачає зростання ролі й впливу масової свідомості на поведінку та ухвали центрів прийняття рішень – обираючи на основі демократичних процедур легітимні владні структури, громадяни мають повне право отримувати інформацію про діяльність своїх обранців, яким вони передовірили владу. А тому, враховуючи, що термін діяльності адміністрації й парламенту не такий вже й тривалий, вони мають активно займатися проблемами власного іміджу, оскільки на наступних виборах перед ними знову постане питання переконувати громадян у тому, що саме ці люди є найбільш достойними керувати державою. Політичний досвід свідчить, що чітко побудована, збалансована й ретельно дібрана передвиборна команда не завжди стає правлячою.
Політологія виокремлює два основні шляхи утримання політичної влади: насильство, диктатуру та демократичні вибори. Але життя, безперечно, є набагато складнішим за описуване політологічними схемами. Історія знає чимало прикладів того, як після проведення відносно демократичних виборів правляча еліта переходила до диктаторських методів правління й знищення своїх політичних опонентів.
Демократичні вибори дають змогу громадянам обирати і змінювати державних діячів (президента, членів уряду, парламентів, мерів, губернаторів, суддів та інших представників правлячої еліти). У принципі, вибори чи не єдиний засіб впливу на державних і політичних лідерів, завдяки якому навіть найпасивніші члени суспільства можуть опосередковано реалізовувати свою політичну волю й побажання.
Розвиток політичних технологій в Україні останнім часом бурхливо відбувається не лише на всеукраїнському, а й на місцевому рівні. Ефективність місцевих виборчих кампаній також залежить від психологічних та іміджмейкерських технологій, політичного капіталу лідерів та впливових осіб партійних осередків, вдалої інформаційної комунікації з електоратом.
В реаліях українського суспільства виборчі технології повинні враховувати об’єктивні умови проведення виборів: правовий простір, практику виборчих кампаній, національно-політичні традиції, організаційні і матеріальні можливості держави. Слід також пам’ятати, що кожна виборча кампанія – як всеукраїнська, так і місцева – має загальні та специфічні риси. До загальних належать єдині законодавча та інструктивна бази, правове регулювання створення й діяльності виборчих комісій, дії в межах законодавства претендентів на виборні посади тощо. Крім цього, особливості виборчих перегонів складає місцева специфіка. Вона включає кількісні та якісні показники учасників змагань, електорату, характеристики і масштаб територіального округу.
Вибори, які проводилися в Україні за період її незалежності, виявили низку проблем, пов’язаних, насамперед, із законодавчим врегулюванням виборчих технологій у виборчому процесі.
Одним із пріоритетних напрямів у цьому процесі має бути імплементація міжнародних стандартів, положень юридичної відповідальності, які застосовують в інших державах до національного законодавства з виборів. Закон про вибори має розглядатися не як правовий, а як політико-правовий документ. Із проведенням виборів на демократичних засадах у суспільстві пов’язуються надії на зростання ефективності діяльності політичної влади в Україні, встановлення компромісної моделі взаємодії вищих державних органів, покращання реалізації основних прав та свобод людини та громадянина в Україні.
Підсумовуючи, треба зауважити значущість оцінки ефективності виборчих технологій як передумови побудови успішної виборчої кампанії. В Україні ефективними будуть не запозичені із Заходу виборчі технології, а ті, які враховуватимуть специфіку і менталітет українського виборця.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
