12 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
34 стор.
Вартiсть:
100 грн.Змiст:
Вступ
1. Значення використання фактичних даних у газетній публіцистиці
1.1. Використання фактичних даних в журналістиці
1.2. Специфiка використання фактичних даних у газетній публіцистиці
2. Природа і специфіка образу в журналістиці
2.1. Загальні принципи використання образів у газетній публіцистиці
2.2. Використання образу у газетному тексті
2.4. Застосування образних виразів
2.4. Образ-картина
2.5. Образ автора у публіцистиці
Висновки
Список використаних джерел
Висновок:
Прикладами публіцистичного стилю можуть виступати тексти різних жанрів, як монологічні, так і діалогічні за формою: журнальні статті, соціально-політичні есе, публічні виступи, політичні дебати.
Призначення публіцистичного стилю – повідомляючи, переконувати, впливати на маси, формувати в людей правильне відношення до суспільних проблем, повідомляти інформацію, що має суспільне-політичне значення. У публіцистичному стилі реалізується мовна функція впливу (агітації і пропаганди), з яким сполучається чисто інформативна функція (повідомлення новин).
Використання фактів та образів у газетній публіцистиці дають змогу журналістам привернути увагу читачів. Сучасній газеті не обійтися без перетинання та звіряння мiж собою рiзних данi.
Журналіст має право використовувати всi джерела iнформацiї, якi, на його думку, можуть допомогти читачеві краще зрозуміти ситуацію. Але за однiєї умови — якщо ця iнформацiя не може зашкодити анi тому, хто її "постачає", анi журналiсту.
Джерела фактичної інформації мають врівноважуватись мiж собою. Лише тодi може йти мова про об'єктивнiсть даних, якими апелює журналiст, та й взагалi про професiйний рiвень публiкацiї.
Історичний досвід, сучасна літературні практика дають нам підстави говорити про певні загальні закономірності творення публіцистичних типів. Їх своєрідність, насамперед у тому, що автор ніби перетворює мисль у живу постать. По-друге, художні прийоми, до яких вдається публіцист, дуже економні й лаконічні. Автор наносить лише окремі штрихи, виділяючи суттєве, характерне, властиве багатьом людям даного типу. В публіцистиці це часто збірний, але безіменний тип. По-третє, в епічному, драматургічному творі типовий характер самохарактеризується, проявляє себе у дії, вчинках. Художник його зображує. Публіцист же у своєрідний спосіб його описує.
Образність — один з ресурсів публіцистики. Як це не парадоксально, але із поліпшенням стану ЗМІ, розширенням можливостей творчості, якість публіцистичного письма, його образності зокрема, не поліпшилась, а навіть погіршилася. Явне посилення оперативності журналістики не сприяє поліпшенню її літературної досконалості. Зокрема й образності.
Відмінною рисою сучасної журналістики є постійне розширення арсеналу художньо-виразних засобів, покликаних найяскравіше висвітити той або інший факт або явище дійсності. Найважливішим елементом журналістського твору (особливо в таких художньо-публіцистичних жанрах, як нарис, фейлетон, памфлет) виступає публіцистичний образ, в основі якого лежить художньо-естетичний характер відображення дійсності. Образи публіцистики володіють синтетичною природою. З одного боку, в них сильно плотсько-емоційний початок, а з іншої – логіко-понятійне. Образна інфраструктура будь-якого жанру художньої публіцистики має тенденцію до постійного розширення і оновлення. Щоб показати, з яких компонентів шикується публіцистичний образ, звернемося до нарису як одному з найцікавіших і ємких жанрів журналістики.
Природа сучасного нарису дуже складна. Вона багато в чому обумовлена синтетичним характером даного жанру журналістики, активної продуктивно-творчої взаємодії, що знаходиться в зоні, з літературою, мистецтвом і наукою. У сучасному нарисі інтегруються різні способи відображення соціальної дійсності, використовуються різноманітні літературні форми, застосовується дослідницький підхід у вивченні людини, нарешті, постійно виробляються нові методи художнього і публіцистичного аналізу.
Специфіка художності виявляється в нарисі і в образному осмисленні фактів, і в особливих способах актуалізації авторської індивідуальності, і в характері прояву різних естетичних початків, пов'язаних з відбором конкретних художніх прийомів, із способом образного збагнення миру і з поетикою документального листа. Таким чином, журналістові, щоб створити повноцінний публіцистичний образ, необхідно не тільки включитися в пізнавальний процес, але і образно осмислити навколишній світ залежно від творчих завдань, що стоять перед ним. Різні уявлення про реальність, враження, емоції, ідеї є основними джерелами виникнення різноманітних розумових образів. Але слід відрізняти психічний образ від образу як естетичної категорії – з одного боку, а з іншої – художні образи від публіцистичних.
Психічні образи дозволяють людині встановити внутрішні зв'язки з багатовимірною дійсністю. У психології виділяють різні класи психічних образів. До перших з них відносять архетипы. На думку К.Г. Юнга, в кожній людині крім особистих спогадів живуть великі «початкові» образи, тобто успадковані можливості людського уявлення [2,29]. До подібних архетипам можна віднести міфи, легенди, а також різні ірраціональні уявлення і поняття, як, наприклад, ідеї про існування Бога. Можна привести масу прикладів, коли ті або інші архетипи ставали прообразами художніх творів.
Активний вплив на формування психічних образів роблять процеси віддзеркалення. Наприклад, на основі плотського віддзеркалення дійсності виникають різні психічні образи, які виступають як своєрідний психологічний інструмент контакту індивідуальної психіки з багатовимірною реальністю[12,58]. До психічних образів відносять відчуття, уявлення, спогаду, фантазії, сновидіння і так далі У кожному такому образі синтезуються, набуваючи своїх специфічних рис, різного роду уявлення, емоції, ідеї, відчуття. Будучи продуктом плотського віддзеркалення дійсності, психічні образи відрізняються цілісністю, наочністю і наочністю. Нарешті, «образ – це плотський сприйманий індивідуальний “представник” певних предметів, явищ і так далі За індивідуальним в образі протягає загальне, універсальне для цілого класу явищ»
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
