22 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
34 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика форм управління підприємствами готельно-ресторанного бізнесу
1.1 Форми управління підприємства міжнародних організацій готельно-ресторанного бізнесу
1.2 Форми управління підприємства українського готельно-ресторанного бізнесу
Розділ 2. Франчайзинг у готельно-ресторанному бізнесі
2.1 Досвід застосування франчайзингових відносин в підприємствах готельно-ресторанного бізнесу
2.2 Франчайзинг як форма організації міжнародних готельних мереж
2.3 Аналіз розвитку франчайзигу в готельно-ресторанному бізнесі України
Висновки
Список літератури
Висновок:
В умовах соціально-економічних змін сучасне підприємство готельного господарства, як і будь-яке інше підприємство, стикається з безліччю проблем економічного, фінансового, організаційного характеру. Джерелом підвищеної складності управління є високий ступінь невизначеності ринкової ситуації, сезонна нестабільність попиту на готельні послуги, посилювання конкуренції в готельному бізнесі, брак фінансових ресурсів. У таких умовах підприємство не може обмежуватися тільки поточним плануванням і поточним управлінням своєю діяльністю. Виникає необхідність стратегічного мислення, яке повинне утілитися в програму дій, що уточнює цілі і засоби реалізації вибраного шляху соціально-економічного розвитку.
Для того, щоб створити стратегію ефективного готельного обслуговування, органам управління підприємства слід, перш за все, зрозуміти, що є те ринкове середовище, в якому доводиться працювати, і яке місце в ній займає готель. Сформована на об'єктивній основі і забезпечена ресурсами стратегія розвитку підприємства повинна орієнтувати його на повне задоволення попиту споживачів готельних і супутніх ним послуг, на отримання оптимального розміру прибутку, зростання рівня конкурентоспроможності.
Отже, у сфері готельного господарства, як і у будь-якому виду підприємництва, стратегія управління розвитком підприємства повинна включати три головні компоненти:
задоволення попиту споживачів;
ресурсні можливості готелю повинні задовольняти потреби на готельні і супутні ним послуги;
довгостроковий прибуток підприємства.
Стратегія управління покликана розширити горизонти передбачення і тим самим створити можливість своєчасної у відповідь реакції підприємства на ті зміни, які відбуваються в його зовнішньому середовищі на ринках товарів і технологій, в науково-технічній, економічній, соціальній сферах.
Таким чином, вдосконалення системи управління готельним підприємством – це, по-перше, забезпечення раціональної взаємодії таких його основних елементів, як трудові, матеріально-технічні, фінансові і інформаційні ресурси; по-друге використання методів, способів, функцій управління і заходів, що робляться, здатних впливати на об'єкт управління, на взаємодію елементів системи, орієнтуючих на досягнення поставленої мети; по-третє, забезпечення реконструкції організаційної структури готельного підприємства, поєднання поточного, перспективного і стратегічного управління готельними підприємствами, що надають можливість суб'єктові управління використовувати інструментарій системного аналізу економічного зростання; по-четверте, підвищення ефективності споживання всіх, видів ресурсів в процесі надання готельних послуг в поточній діяльності, а також в перспективному і стратегічному соціально-економічному розвитку.
Глобалізація стала важливою характеристикою сучасної світової системи, однією з найбільш впливових сил, що визначають хід розвитку нашої планети. Відповідно до сутності глобалізації, жодна дія або процес, що відбуваються в суспільстві (економічний, політичний, юридичний, соціальний) не можна розглядати відокремлено.
Глобалізація міжнародних відносин – посилення взаємозалежності та взаємовпливу різних сфер суспільного життя та діяльності в галузі міжнародних відносин. Вона стосується практично всіх сфер суспільного життя, включаючи економіку, політику, ідеологію, соціальну галузь, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також самі умови існування людства [8]. Серед провідних галузей світу готельна індустрія виступає однією з найдинамічніших у світі.
Тільки протягом другої половини ХХ ст. у цій царині відбулися кардинальні зрушення, що змінили розуміння готелю як тільки місця для ночівлі та вивели готельний сегмент на передові позиції складових туристської галузі [1].
У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти – незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що отримує прибуток від цієї власності.
Операційна мережа – група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі [7]. Статистика показує, що об’єднане ведення справ у готельному бізнесі набагато економічно ефективніше, ніж управління незалежними готелями.
Об’єднання готелів під єдиним управлінням у результаті дає колосальну вигоду як власникам об’єктів, так і їх операторам. Головна перевага, яку отримує готель, що входить до ланцюга, – зниження загальних витрат, а це в свою чергу дозволяє ланцюгам більше проникати на міжнародні ринки, розширюючи сферу свого впливу. На комерційний успіх ланцюгових готелів працює багато чинників: від об’єднаної системи бронювання до централізованих постачань витратних матеріалів.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
