16 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
140 стор.
Вартiсть:
450 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти формування екоцентричної свідомості молодших школярів
1.1. Сутнісна характеристика екоцентричної свідомості
1.2. Екоцентрична свідомість у структурі особистості молодшого школяра
1.3. Обґрунтування педагогічних умов формування екоцентричної свідомості молодшого школяра у навчально-виховному процесі
1.3.1. Мультимедійні засоби наочності у навчально-виховному процесі
1.3.2. Виховний потенціал екологічної казки
1.3.3. Види природоохоронної діяльності в початковій школі
Розділ 2. Експериментальне дослідження умов формування екоцентричної свідомості молодших школярів
2.1. Загальний план експериментальної роботи
2.2. Дослідження рівня сформованості екоцентричної свідомості учнів початкових класів
2.3 Реалізація педагогічних умов формування екоцентричної свідомості молодших школярів
2.4. Дослідження ефективності формування екоцентричної свідомості молодших школярів
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
Висновок:
Результати нашого дослідження доводять, що розроблені нами педагогічні умови сприяють закріпленню знань про природу і підвищують мотивацію навчання, формують позитивне ставлення до природи, і врешті-решт сприяють формуванню високого рівня екоцентричної свідомості.
У першому розділі магістерської роботи досліджено теоретичні основи формування екоцентричної свідомості у молодших школярів.
Визначено, що екоцентричний тип екологічної свідомості – це система уявлень про світ, для якої характерна орієнтованість на екологічну цілеспрямованість, відсутність протиставлення людини і природи, суб'єктне сприйняття природи, баланс прагматичної і непрагматичної взаємодії з нею.
Визначено характерні ознаки екоцентричного типу екологічної свідомості:
1) орієнтованість на екологічну доцільність, відсутність протиставлення людини і природи;
2) сприйняття природних об'єктів як повноправних суб'єктів, партнерів по взаємодії з людиною;
3) баланс прагматичної і непрагматичної взаємодії з природою.
Тобто, для екоцентричної екологічної свідомості характерний наділ об'єктів і явищ природи суб'єктивними властивостями, внаслідок чого сама природа визначається як цінність, стосунки з нею будуються на принципах рівноправ'я і розповсюдження на світ природи етичних норм і правил.
Екологічна свідомість, екологічне уявлення, сформовані в процесі життєдіяльності людини стають у подальшому тим фундаментом, на основі якого визначаються основні напрями у вирішенні екологічних, етичних, економічних проблем взаємодії людини з природою. Як уже зазначалося, у формуванні екоцентричної екологічної свідомості важливе, а можна сказати основоположне, значення має суб'єктивне сприйняття світу природи.
На основі аналізу теоретичних джерел було розроблено такі критерії сформованості екоцентричної свідомості:
• гностичний (розуміння необхідності дбайливого і уважного ставлення до природи, засноване на її етично-естетичному і практичному значенні для людини);
• нормативний (освоєння норм поведінки в природному оточенні й дотримання їх в практичній діяльності та побуті);
• діяльнісний (прояв активного ставлення до об'єктів природи (дієвої турботи, уміння оцінити дії інших людей по відношенню до природи).
Згідно з критеріями розроблено такі рівні сформованості екоцентричної свідомості молодших школярів:
• високий рівень характеризує висока домінантність ставлення до природи в системі суб'єктивних відносин (в емоційному плані, у плані отримання інформації, у плані практичних занять); домінантність естетичного й етичного типів установки у відношенні до природи (сприймають природу як об'єкт краси і як об'єкт охорони), підвищена сприйнятливість до плотсько-виразних елементів природи, свобода від неадекватних соціальних естетичних стереотипів, чуйність до вітальних проявів природних об'єктів, що реалізовується через емпатію (її форми – співпереживання і співчуття), децентрацію й ідентифікацію; високий рівень мотивації і спрямованості пізнавальної активності, пов'язаний з об'єктами природи, що виявляється в прагненні (на більш високому рівні) отримувати, шукати і переробляти інформацію про природи об'єкти; прагнення до непрагматичної практичної взаємодії з природними об'єктами; високий рівень активності в діяльності по зміні оточення відповідно до непрагматичного ставлення до природи.
• для середнього рівня характерні середня домінантність ставлення до природи в системі суб'єктивних відносин; середній рівень естетичного й етичного освоєння об'єктів природи; готовність (на більш низькому рівні) отримувати, шукати і переробляти інформацію про природні об'єкти; готовність до непрагматичної практичної взаємодії з природними об'єктами;
• низький рівень характеризує низька домінантність ставлення до природи в системі суб'єктивних відносин (особа сприймає природу як об'єкт користі); низький рівень естетичного й етичного освоєння об'єктів природи; низький рівень пізнавальної активності, пов'язаної з об'єктами природи; прагматична практична взаємодія з природними об'єктами.
На констатувальному етапі було виявлено, що у контрольній групі високий рівень сформованості екоцентричної свідомості має 6,7% учнів, 33,3% учнів – середній рівень і у 60% дітей зафіксовано низький рівень. В експериментальній групі 6,7% дітей має високий рівень сформованості екоцентричної свідомості, 26,6% учнів – середній рівень, 66,7% учнів – низький рівень.
У межах формувального етапу експерименту нами було розроблено та впроваджено педагогічні умови, які сприяють розвитку екоцентричної свідомості у дітей молодшого шкільного віку, а саме: використання мультимедійних засобів наочності, екологічних казок, різних видів природоохоронної діяльності.
Результати контрольного дослідження довели, що запропоновані умови є ефективними, оскільки після проведення серії занять, згідно з даними констатувального експерименту, 76% учнів експериментальної групи мають високий рівень екоцентричної свідомості.
У результаті дослідження:
1. Підтверджена гіпотеза про ефективність використання мультимедійних засобів наочності, екологічних казок та різних видів природоохоронної діяльності у процесі формування екоцентричної свідомості молодших школярів.
2. Доведено, що комплекс розроблених педагогічних умов, спрямованих на формування екоцентричної свідомості, приводить до підвищення рівня екоцентричної свідомості молодших школярів.
Виходячи з аналізу проведеної дослідно-експериментальної роботи, можна зробити висновки про правильність висунутої гіпотези і побудови експериментальної роботи з формування екоцентричної свідомості у дітей молодшого шкільного віку.
У подальших дослідженнях плануємо дослідити залежність між екоцентричною свідомістю та еколого-доцільною поведінкою молодших школярів.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
