перейти на сайт>>

ФРАНЦУЗЬКО-В’ЄТНАМСЬКА ВІЙНА (ПЕРША ІНДОКИТАЙСЬКА) ВІЙНА

ID роботи: 6482
Тип роботи:
Об'єм: 30 стор.
Вартiсть: 70 грн.


Змiст:

Вступ

Розділ 1. Передумови ФРАНЦУЗЬКО-в’єтнамської війни

1.1. Капітуляція Франції у 1940 р.

1.2.Створення В’єтміня

1.3.Завершення Другої Світової та поразка Японії

Розділ 2. Хід військових дій французьких імперіалістів проти В’єтнамського народу

2.1. Створення Держави В’єтнам в 1949 р.

2.2. Поява об’єднаного фронту народів Індокитаю

2.3.Битва при Дьенбьенфу

Розділ 3. Результати війни Опору проти французьких колонізаторів у В’єтнамі

3.1. Женевські угоди

3.2. Роль  Нгуена Зіапа в перемозі в’єтнамського народу

Висновок

Список використаних джерел



Висновок:

Із закінченням Другої світової війни в колоніальному світі почався потужний рух за отримання незалежності. Не опинився в стороні від цього процесу і В’єтнам, який у серпні 1945 р. проголосив свою незалежність і вихід зі складу французької колоніальної імперії.

Однак Франція, не погодилась з таким перебігом подій, за посередництва Великобританії і США, ввела свої війська, що призвело до початку війни за незалежність або Перша Індокитайська війна 1946-1954 рр. Весь світ спостерігав за ходом війни між Лігою боротьби за незалежність В’єтнаму (В’єтмінь) під керівництвом Хо Ши Міна і французькими колоніальними військами. На порядку денному стояло питання збереження колоніальних імперій і про недопущення проникнення ідей комунізму в даний регіон світу.

Згідно з планами французького уряду, оприлюдненими 24 березня 1945 у заяві міністра колоній, передбачалося створення Індокитайської Федерації у складі В’єтнаму, Камбоджі й Лаосу. Федерація, як і решта французьких колоніальних володінь, мала утворити разом із метрополією Французький Союз. Натомість В’єтмінь наполягав на втраті Францією прав на Індокитай внаслідок співробітництва французької колоніальної адміністрації з японцями в роки Другої світової війни та згідно з фактом проголошення незалежності В’єтнаму 9 березня 1945.

Конфлікт розпочався після проголошення 2 вересня 1945 Демократичної Республіки В’єтнам (ДРВ) у результаті Серпневої революції 1945. Позиція ДРВ полягала в необхідності визнання В’єтнаму єдиною, суверенною та незалежною державою, яка погоджувалась поважати особливі інтереси Парижа в Індокитаї. Франція наполягала на збереженні історичного поділу В’єтнаму на три частини (Тонкін, Аннам, Кохінхіна), що мали стати окремими частинами Індокитайської Федерації.

 

За підсумками переговорів 6 березня 1946 було підписано Угоду про незалежність В’єтнаму, згідно з якою Франція визнавала Республіку В’єтнам «вільною державою», представники ДРВ погоджувались на входження до федерації та заміну китайських військ у Північному В’єтнамі, введених за рішенням Потсдамської (Берлінської) конференції 1945, на французькі. Воєнні дії припинялися. Питання об’єднання В’єтнаму мало вирішуватись шляхом референдуму. Аналогічні угоди було підписано з Лаосом (27 серпня 1946) та Камбоджею (7 січня 1946).

Але, проголосивши 1 червня 1946 створення Автономної республіки Кохінхіни та автономій національних меншин В’єтнаму, Франція в односторонньому порядку пішла на порушення угоди, що суттєво ускладнило подальші переговори між представниками ДРВ та Франції про статус В’єтнаму в складі федерації (розпочались у Фонтенбло в червні 1946). 14 вересня 1946 перемир’я було продовжено, переговори з питання Кохінхіни, що лишилось відкритим, було вирішено продовжити в січні 1947.

19 грудня 1946 в ході спроб французьких військ у Ханої роззброїти Визвольну Армію В’єтнаму бойові дії між ними було поновлено. Незабаром війна поширилась на всю територію країни.

У рамках Берлінської наради міністрів закордонних справ СРСР, США, Великої Британії та Франції 1954 було прийнято рішення про скликання Женевської наради з питань мирного врегулювання в Індокитаї. У зв’язку з негативним ставленням світового співтовариства до дій Франції в Індокитаї у жовтні 1953 французький уряд погодився на переговори з ДРВ. 20 липня 1954 в рамках конференції було підписано Женевські угоди щодо Індокитаю, згідно з якими Франція визнавала незалежність В’єтнаму, Лаосу й Камбоджі.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: