26 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
94 стор.
Вартiсть:
350 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і
Філософська тематика як головна тема творчості і. Бегрмана
1.1. Загальна характеристика творчої спадщини І. Бергмана
1.2. Філософська тематика – головний мотив творчості І. Бергмана
Розділ іі
Філософське кіно і. Бергмана
2.1. Проблема співвідношення релігії, духовності та совісті у фільмах Бергмана
2.2. Висвітлення проблем взаємовідносин у творчості Бергмана. Мотиви самоти, ізольованості людини
Висновок
Використана література
Додатки
Висновок:
Швеція подарувала світовому кінематографу дивного майстра Інгмара Бергмана. Його творчість найяскравіше висловила особливості скандинавського художнього мислення та світовідчуття, типового як для Швеції, так і для багатьох країн Заходу.
У цих фільмах, як «Сьома печатка», «Сунична галявина» (обидва 1957), «Осіння соната» (1978), «Джерело», «Персона», «Обличчя» (1958), «Мовчання» (1963), Бергман хіба що піддає їх сумніву, розвиває тему трагічного самотності особи у суспільстві. Бергман «виховав» чудових акторів, яких запросили зніматися до Франції, ФРН, США, - М. Фон Сюдов, І. Тулін, Б. Андерсен, Л. Ульман і. др.
Творчість Бепргмана привертає значна увага дослідників. Будучи часто невизнаним і таким, що не зрозумів сучасниками, що бачили в нім тільки блискучого стиліста і непримиренного полеміста з офіційною церквою, Бергман стає майже культовою фігурою для нового покоління скандінавських інтелектуалів, що забажали нової міри духовної свободи.
Бергман почав свій творчий шлях як театральний режисер і драматург, і пізніше, коли кіно зайняло в його житті переважаюче місце, він продовжував багато і плідно працювати в театрі. Проте характерним є той факт, що в світове мистецтво Бергман увійшов саме як кінорежисер (вірніше, як кіноавтор). Справа тут, мабуть, не тільки в тому, що кінематограф легше, ніж театр, переступає національні межі. Само кіномистецтво, яким воно сформувалося до середини століття, виявилося найбільш відповідною сферою для втілення художніх ідей, охоплюючих Бергмана.
Бергману властиво звертатися до головних і найбільш гострим проблемам сучасного духовного життя на Заході. Надзвичайна чуйність і сприйнятливість до віянь європейської художньої думки не заважає режисерові бути зв'язаним глибоким корінням з національним грунтом, з шведськими — і ширше — скандінавськими культурними традиціями.
Скандінавські країни, — писав А. У. Луначарський, — з їх населенням загартованих суворим кліматом селян і рибаків, більшою частиною поодинці ведучих боротьбу з природою, тепер, втягуючись в капіталістичний круговорот серцем своєї інтелігенції, з неймовірною глибиною переживають кризу сучасного індивідуалізму.
Сам Бергман неодноразово говорив про величезний вплив на нього творчості його співвітчизника Августа Стріндберга, від якого він сприйняв і ряд формальних прийомів драматургічної побудови і, — що набагато важливіше — деякі особливості художнього бачення світу. Слова Т. Манна про Стріндберга, про його «то гротесковою, то відштовхуючою, а потім знов і знов овіяною високою, зворушливою красою людяності», можуть бути віднесені і до Бергмана.
Не менше значення для формування художнього миру режисера мали інші, лежачі за межами власне мистецтва, враження від шведської природи і архітектури, від обстановки в будинку його отця-пастора, від урочистих церковних служб і їх прозаїчної закулісної сторони.
Бергман говорив, що, будучи сином священика, він з дитинства звик бачити виворіт життя і смерті. Поки його отець служив обідню в якій-небудь провінційній церкві, маленький Інгмар розглядав прихожан або стінні розписи або просто бродив поблизу. Враження дитинства відкладаються глибоко на дні душі, і коли багато років опісля режисер задумав «Сьому печатку», він надихався не тільки гравюрою Дюрера «Лицар і Смерть», але і наївними стінними розписами в старій шведській церкві. Бергман, творчість якого далеко від наївної безпосередності, особливо дорожить цим зв'язком: «Моя мета була малювати так, як малювали середньовічні художники, з тією ж об'єктивною зацікавленістю, з такою ж сприйнятливістю і радістю».
У ранніх картинах шведського режисера Інгмара Бергмана використаний метод неореалізму для показу труднощів, з якими зіштовхуються молоді закохані в його країні після другої світової війни. Однак Бергмана, сина капелана шведської королівської родини, цікавили також проблеми релігійної віри, страждань і смерті. Оптимістичне трактування цих тим просліджується в таких картинах, як «Сьома печатка» (1956) і «Сунична галявина» (1957), але більш пізні фільми, наприклад «Як у дзеркалі» (1961), відрізняє куди більш похмурий тон.
Середньовічний лицар (Макс фон Сюдов) грає в шахи зі Смертю (Бенгт Екерот), щоб врятувати родину від чуми (картина Інгмара Бергмана «Сьома печатка», 1956). Ця сцена була відтворена в комічному епізоді фільму «Мнимі пригоди Білла і Теда» (1991), де Смерті пропонується зіграти в цікаву гру «твістер».
Згодом Бергман зняв картини «Персона» (1966) і «Шепоти і лемент» (1972), де увага режисера зосереджена в основному на образах жінок і взаєминах між ними. Будучи і колись талановитим оповідачем, у картині «Фанні й Олександр» (1982) він торкнув майже всіх основних тем своєї творчості. Цей частково автобіографічний (заснований на особистому досвіді) фільм, немов по чарівництву, дозволяє глядачу побачити світ дорослих, нехай і лякаючий часом, очима двох дітей, що живуть в університетському містечку на рубежі XX сторіччя.
Визначним для творчості зрілого Бергмана є філософський, світоглядний підхід до дійсності. Нерв його творів проходить там, де побутові ситуації і фігури (відтворені з повною достовірністю) переносяться з життєвого плану в інше вимірювання, оповідання переходить в притчу і всі деталі наповнюються переносним, метафоричним сенсом.
Разом з тим режисер не розчиняє матеріальну, конкретно-плотську основу своїх образів в їх відвернутому, іносказанні значенні.
Своєрідність і сила зрілого Бергмана в органічному поєднанні реалістичної життєвості із сміливою ідеалізацією, навіть ідеологізацією образів.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
