перейти на сайт>>

Реалізації принципу презумції невинуватості крізь призму Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

ID роботи: 10281
Тип роботи: Дипломная
Об'єм: 115 стор.
Вартiсть: 200 грн.


Змiст:

ВСТУП

ГЛАВА 1. ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИНУВАТОСТІ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАГАЛЬНОПРАВОВОГО СТАТУСУ ГРОМАДЯН ТА ГАРАНТІЇ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

1.1. Історичні умови становлення принципу презумпції невинуватості

1.2. Поняття, сутність і основні форми презумпції невинності

1.3.Визначення необхідних і достатніх меж дії принципу презумпції невинності

ГЛАВА 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Зміст презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини під час відкриття кримінального провадження і при обранні заходів забезпечення кримінального провадження

2.2. Особливості дії презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини при проведенні слідчих (розшукових) дій

2.3.  Реалізація презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини під час судового провадження

ГЛАВА 3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ  ПРИНЦИПУ ПРЕЗУМЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

3.1. Аналіз регламентації презумпції невинуватості у законодавстві США, Німеччини, Іспанії та Франції

3.2. Аналіз практики діяльності (рішення) ЄСПЛ, що стосується презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини

3.3. Напрями реформування кримінальної юстиції в межах дотримання прав і реалізації презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини з урахуванням міжнародного досвіду

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА



Висновок:
Таким чином, у процесі написання роботи була досягнута її мета, а саме проведений комплексний аналіз і узагальнення загальнотеоретичних питань, пов’язаних з виявленням особливостей реалізації  принципу презумпції невинуватості крізь призму Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також вирішені основні завдання, поставлені на початку дослідження. Досліджено історичні умови становлення принципу презумпції невинуватості. Презумпція невинності має багатовікову історію і є найважливішим принципом міжнародного права. Проблема реалізації принципу презумпції невинуватості актуальна в сучасному світі, оскільки саме презумпція невинності забезпечує неупереджене ставлення суду до обвинуваченого. Зміст даного принципу полягає не в тому, що обвинувачений вважається невинним до винесення обвинувального вироку, а в тому, що законодавство гарантує визнання людини винною від імені держави тільки тоді, коли вона дійсно є такою. Охарактеризовані поняття, сутність і основні форми презумпції невинності. Принцип презумпції невинуватості - одне з найважливіших положень кримінального судочинства, яке виключає необґрунтоване звинувачення. Значення і сутність презумпції невинності полягає, перш за все, в тому, що особа може бути визнана винною у вчиненні злочину, тільки коли вона в ній дійсно винна. Встановлена державою система гарантій, з одного боку, забезпечує неможливість визнання невинних винними, а з іншого – передбачає всі необхідні негативні наслідки для особи, яка дійсно винна у вчиненні злочину. При цьому, думка про особу, звинувачену в скоєнні злочину, як про невинну, не є основоположним елементом презумпції невинуватості. Визначені необхідні і достатні межі дії принципу презумпції невинності. Слід погодитися із думкою про збіг початку дії принципу презумпції невинуватості із виникненням у особи права на захист, враховуючи при цьому, що обидві гарантії починають діяти, коли обмеження прав особи стає реально можливим. Таке обмеження є можливим вже в стадії дослідчої перевірки інформації про злочин, яка здійснюється і шляхом оперативно-розшукових заходів, і шляхом опитування осіб, в тому числі потенційних обвинувачених. Отже, вже в цій стадії є місце і праву на захист, і презумпції невинуватості. Проаналізовано зміст презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини під час відкриття кримінального провадження і при обранні заходів забезпечення кримінального провадження. Засада презумпції невинуватості відіграє надзвичайно важливу роль на даній стадії кримінального процесу, адже, перш ніж застосовувати відповідний захід забезпечення кримінального провадження, слідчий, прокурор мають довести перед судом необхідність його застосування. Особливо це стосується затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обрання щодо неї запобіжного заходу. Проте, завдяки дії презумпції невинуватості, усе це не є доказом вини цієї особи. Адже, підозрюваний вважається невинуватим до того моменту, доки його вину не буде встановлено в обвинувальному вироку суду. Будь-які обмеження свободи не можуть набирати форми покарання або використовуватись як метод запобігання публічним заявам з боку про свою невинуватість. Досліджено особливості дії презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини при проведенні слідчих (розшукових) дій. Зазначається, що реалізація принципу презумпції невинуватості можлива як на стадії досудового провадження, так і на стадії судового розгляду у справі. Стосовно стадії порушення кримінальної справи, дотримання даного принципу полягає в тому, що порушення справи може проводитися тільки при наявності достатніх даних, що вказують на ознаки злочину [4]. Крім цього, необхідним правилом дотримання розглянутого принципу є участь захисника в кримінальній справі З’ясовано особливості реалізації презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини під час судового провадження. Повне розкриття принципу презумпції невинності, безсумнівно, відбувається на стадії судового розгляду. Реалізація даного принципу регламентується правовими нормами, які знаходять своє вираження у  найважливіших правилах судочинства: обов’язок довести винність особи, тобто надати докази, які переконують суд у винності особи, лежить на тому, хто стверджує, що обвинувачений винен у злочині, тобто на обвинувачі; обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинність; обвинувальний вирок не може бути заснований на припущеннях і встановлюється лише за умови, якщо в ході  судового розгляду винність підсудного у скоєнні злочину доведена; непереборні сумніви в винності особи тлумачаться на користь обвинуваченого. Презумпція невинуватості відкидає обвинувальний ухил у всіх формах його прояву і служить важливим гарантом права обвинуваченого на захист. Презумпція  невинності – це нормативно встановлене припущення про невинність особи в скоєнні злочину, що є обов’язковим для суду та інших осіб, які беруть участь у справі, яке може бути спростовано шляхом винесення обвинувального вироку на підставі зібраних стороною звинувачення доказів. При цьому обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинність, обов’язок з доведення його провини повністю покладений на сторону звинувачення, при цьому всі сумніви повинні трактуватися на користь обвинуваченого. Здійснено аналіз регламентації презумпції невинуватості у законодавстві США, Німеччини, Іспанії та Франції. Проведений аналіз показав, що у США, Іспанії та Франції зазначений принцип знаходить своє закріплення в актах національного законодавства, на відміну від Німеччини, яка керується міжнародно-визнаною нормою Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Проаналізовано практику діяльності (рішення) ЄСПЛ, що стосується презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. На універсальному рівні презумпція невинуватості закріплена у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини 1948 р.: «Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечуються всі можливості для захисту». Схоже формулювання містить ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р.: «Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом». Презумпція невинуватості внаслідок її закріплення в численних міжнародних (наприклад, ч. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини) набула статусу одного з основних прав людини. Дія презумпції невинуватості не залежить від її закріплення в національних системах права. Правозастосовна практика Європейського Суду з прав людини, яка в нашій державі є джерелом права та має вищу, порівняно з національним законодавством, юридичну силу є важливою для України з точки зору конкретизації положень щодо презумпції невинуватості. Адже у своїх прецедентних рішеннях, Європейський суд виробив критерії, за якими поведінка державних органів буде вважатися порушенням презумпції невинуватості, а, отже, і порушенням державою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Визначені напрями реформування кримінальної юстиції в межах дотримання прав і реалізації презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини з урахуванням міжнародного досвіду. Робиться акцент на тому, що відмова особи від дачі показань дотепер вважається фактичним визнанням своєї вини, бажанням уникнути кримінальної відповідальності і враховується працівниками органів дізнання і досудового слідства при обранні запобіжного заходу, а судом – при обранні покарання. Виходячи з цього, вважаємо необхідним доповнити Кримінально-процесуальний кодекс положенням про те, що перед допитом особа, яка його проводить, крім інших прав, передбачених Кримінально-процесуальним законом, зобов’язана окремо роз’яснити підозрюваному, обвинувачуваному його право відмовитися від дачі показань і пояснень стосовно себе, членів своєї родини і близьких родичів, і з’ясувати бажання підозрюваного, обвинувачуваного давати показання, про що в протоколі допиту підозрюваним, обвинувачуваним власноручно робиться запис із зазначенням прийнятого рішення. В будь-який момент, коли особа в ході допиту не захоче далі відповідати на запитання, або вирішить, що їй потрібна консультація адвоката, допит повинен бути закінчений. Відмова підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного від дачі показань не може враховуватися як обставина, що характеризує особу, а також при застосуванні до нього заходів процесуального примусу.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: