7 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
39 стор.
Вартiсть:
50 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Сутність та значення ринку праці в економічній системі сучасного суспільства
1.1. Поняття ринку праці, його елементи та функції
1.2. Функції ринку праці, поняття попиту та пропозиції
1.3. Проблеми та особливості соціалізації ринку праці в Україні
Розділ 2. Становлення та розвиток ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розв'язання
2.1. Пропозиція робочої сили в Україні
2.2. Зайнятість населення
2.3. Безробіття та оцінка його масштабів в Україні
Розділ 3. Особливості державного регулювання ринку праці в Україні
3.1. Інституційно-організаційне та правове забезпечення функціонування ринку праці
3.2. Основні напрями регулювання ринку праці
Висновки
Список використаних джерел
Висновок:
Таким чином аналіз сучасного стану ринку праці в Україні показав, що до сьогодні ринок праці України залишається фрагментарним, розбалансованим і малоефективним. Він пристосувався до того, щоб амортизувати чисельні негативні шоки, якими супроводжуються процеси системної трансформації, перш за все, за рахунок зміни ціни праці і її тривалості, і лише незначною мірою - за рахунок змін в самій зайнятості.
Не сформульовано цілісної концепції політики на ринку праці. Головні зусилля були сконцентровані переважно на регулюванні масштабів офіційного безробіття, яке на сьогодні складає біля 3% економічно активного населення, в той час як паралельно набували розвитку інші, подекуди приховані негативні процеси:
1. В Україні за останні два роки зросли зайнятість населення на некваліфікованих роботах, в особистому і підсобному господарстві, самозайнятість. Найбільша концентрація робочої сили спостерігається нині в сільському господарстві, проте вона недостатньо сконцентрована в промисловості і будівництві;
2. Постійно зростає рівень старіння робочої сили. Кожний 13-й працюючий громадянин України досяг сьогодні пенсійного віку. Це створює значні перешкоди для формування інноваційної стратегії, підвищення кваліфікації робочої сили відповідно до потреб впровадження нових технологій;
3. Відбувається стрімке скорочення чисельності працездатного контингенту. Очікуване скорочення трудоресурсного потенціалу настільки значне, що не може бути компенсоване за такий короткий проміжок часу ані за рахунок росту продуктивності праці, ні за рахунок винесення виробництва в перенаселені країни з більш дешевою робочою силою. Тому в перспективі праця стане одним із найбільш дефіцитних, якщо не найбільш дефіцитним ресурсом в Україні;
4. Вагомий і ефективний сектор українського ринку праці сформувала робота за кордоном, що в перспективі ще сильніше загострюватиме проблему дефіциту робочої сили;
5. Дефіцит робочої сили вже зараз почав гальмувати розвиток економіки. За три останніх роки число вакансій у промисловості України зросло втричі - при тому, що під час реформ у країні сформувалася нова сфера зайнятості - у дрібному бізнесі й індивідуальній діяльності, що охопила, за різними оцінками, не менше 20 відсотків трудових ресурсів. Кадровий дефіцит спостерігається на кожному другому оборонному підприємстві, що відроджується.
Для зміни даної ситуації в кращу сторону та з метою формування ефективного ринку праці, на нашу думку, слід:
1. Розширити практику формування державного замовлення на підготовку фахівців вищими та спеціальними навчальними закладами, з урахуванням прогнозів потреб галузей народного господарства, здійснення відповідної професійної перепідготовки, заохочення децентралізованого фінансування підвищення кваліфікації працівників.
2 Вдосконалити інструментарій заохочення населення України до самозайнятості та створити комплекс стимулів створення нових робочих місць в приватному секторі економіки, зокрема, податкових інструментів, розширити повноваження місцевих органів влади у заохоченні підприємств до створення нових робочих місць.
3. Забезпечити формування єдиної національної ціни праці, здатної забезпечити нормальне відтворення сучасного висококваліфікованого працівника, шляхом формування складної ціни праці на основі суспільного договору, за якого у визначенні меж і формуванні окремих елементів ціни праці беруть участь усі суб'єкти трудового процесу: робітники, підприємці, державні і соціальні інститути;
4. Запровадити регульований мінімум погодинної заробітної плати як соціальний стандарт;
5. Впроваджувати гнучкі форми зайнятості з метою вирішення проблем безробіття та пошуку нових джерел робочої сили та оптимізації її використання.
6. Підвищити мобільність робочої сили шляхом:
поширення інформації про становище на регіональних ринках праці;
впровадження додаткових стимулів створення робочих місць в депресивних регіонах;
розвитку вахтових методів тимчасового працевлаштування;
демократизації ринку житла.
Лише за таких умов можна створити висококонкурентний ринок праці з орієнтацією на працівника та його добробут.
Таким чином, провідними напрямами реформування ринку праці в Україні повинні стати реструктуризація зайнятості, трансформація оплати праці та удосконалення системи регулювання ринку праці. Саме вирішення цих завдань спроможне забезпечити не лише суттєве підвищення рівня життя широких верств населення, але й формування соціальної структури, подібної до європейських зразків (подолання масштабної бідності, створення численного середнього класу, зменшення рівня розшарування). В цілому акценти державної політики необхідно поступово зміщувати від практики регулювання поточної ситуації, що складається на національному ринку праці, до застосування превентивних заходів і турботи про якість національної робочої сили, насамперед, шляхом усунення інституційної недосконалості вітчизняного ринку праці.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
