7 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
100 стор.
Вартiсть:
300 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Теоретико-методологічні аспекти дослідження соціальної ідентичності
1.1. Соціальна ідентичність як об’єкт соціологічного аналізу
1.2. Теоретичні підходи до аналізу соціальної ідентичності
1.3. Структура і процес формування соціальної ідентичності
Розділ ІІ. Соціальна ідентичність у контексті соціокультурних трансформацій
2.1. Соціокультурний базис формування соціальної ідентичності
2.2. Особливості ідентичності у період соціальних трансформацій
2.3. Соціальна ідентичність населення України у сучасних соціокультурних умовах
Розділ ІІІ. Ідентичність як чинник соціальних трансформацій під впливом глобалізації
3.1. Умови та тенденції формування ідентичності як чинника соціальних трансформацій
3.2. Побудова соціальної держави як основи формування соціальної ідентичності
3.3. Глобалізація як фактор трансформації соціальної ідентичності
Висновки
Використана література
Висновок:
Соціальна ідентифікація як процес ототожнення індивіда з тим або іншим об’єктом, людиною чи групою відбувається на основі засвоєння ним властивостей, стандартів, соціальних установок і ролей. Як зріз індивідуальної свідомості, соціальна ідентичність зумовлюється належністю індивідів до соціальних категорій та ідентифікацією з ними: наприклад, життєвий шлях, гендер, релігія, діяльність.
З кожним виявом соціальної ідентичності пов’язана оцінка, яка передає позитивний чи негативний статус. Поняття ідентичності особистості стосується не тільки окремих сфер її особистісної свідомості, скажімо, таких, як фахова, етнічна, громадянська, соціальна, класова, територіальна самовизначеність, а насамперед самовизначення особистості як цілісності.
Соціальна ідентичність являє собою цілісне утворення, що складається з когнітивних і ціннісно-мотиваційних характеристик. Етнічна і громадянська ідентичності посідають у ній якщо не провідне, то досить важливе місце. Вони тісно взаємопов’язані, і кожна по-своєму виконує функцію самовизначення особистості в соціально-економічному і культурно-політичному просторах. Специфічне смислове навантаження цих видів ідентичності виявляється не лише на рівні їх виразності на фоні інших показників, а й у динаміці.
Соціальна ідентичність як особистісна характеристика є порівняно стабільним утворенням. Вона може змінюватися залежно від багатьох факторів, у т. ч. і ситуативних. Щоб говорити про закономірності впливу зовнішніх умов на соціальну ідентичність, слід спиратися на більшу кількість емпіричних даних. А проте на основі результатів проведеного дослідження можемо стверджувати, що в останні роки означилася тенденція зростання показників етнічної ідентичності і ще більше – громадянської. Це можна пов’язати з огляду на концепцію Г. Тешфела (де провідною мотивацією ідентифікації є самоповага) перш за все зі зростанням престижу країни, прийняттям суб’єктом своєї належності до Української держави. Можливо, державна та етнічна ідентичності справді базуються на різних когнітивному і значеннєвому змістах, які, з одного боку, суб’єктивні, а з іншого – соціально детерміновані.
Соціальне середовище по-різному впливає на ідентифікаційні структури. Наприклад, для участі в життєдіяльності такої великої і складноорганізованої спільноти, як нація чи країна потрібно, щоб індивід прийняв відповідні обов’язки цієї спільноти, що неможливо без формування громадянської ідентичності. Етнічна ідентичність є не просто результатом особистісного самовираження в національних і культурних виявах середовища, а й способом осягнення базових принципів відмінності себе від інших та пошуку собі подібних, способом диференціації суспільства, визначення власної культурно-політичної визначеності тощо. Громадянська ідентичність, очевидно, має інший зміст, пов’язаний з осягненням індивідом принципів інтеграції суспільства через залучення його до спільної справи, економічного та професійного просторів тощо.
Отже, вірогідним наслідком етнічної ідентифікації має стати сприймання суб’єктом себе як носія культурно зумовлених рис, а наслідком громадянської ідентифікації, окрім відповідного соціально-політичного аспекту, – осягнення своїх можливостей професійного та економічного зростання.
Підсумовуючи сказане, зазначимо, що з огляду на посилення глобальних взаємозалежностей, інтенсифікацію суспільних і культурних процесів, ідентичність (як індивідуальна (особистісна), так і колективна) є соціальним конструктом, який позбавлений константних характеристик (сталості) й виступає динамічним, “текучим” процесом конструювання ідентичностей, що зумовлюється різними чинниками ідентитетів залежно від соціокультурної ситуації. Культурна ідентичність є виразом людської свободи та її реалізації й ґрунтується насамперед на відмінностях. Соціокультурні особливості ідентифікації зумовлені сучасним культурним плюралізмом і підвищеною увагою до відмінностей та водночас тенденціями до єднання, детермінованими глобалізацією. В сучасному світі ідентичність стає призмою, через яку розглядаються, оцінюються і вивчаються важливі аспекти буття, включаючи проблеми нації і національного самовизначення.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
