19 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
30 стор.
Вартiсть:
80 грн.Змiст:
Вступ
1. Естетична і художня цінність пейзажної лірики лесі українки
1.1. Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній ліриці
1.2. Барви природи в поезії Лесі Українки
2. Особливості зображення пейзажу у творчості м. Коцюбинського
2.1. Пейзаж у художніх творах М. Коцюбинського
2.2. Роль пейзажу у повісті «Fata morgana» Коцюбинського
Висновок
Література
Висновок:
Як бачимо, у творах відомих майстрів слова картини природи відіграють важливу ідейно-змістову функцію. В одних випадках вони із сюжетом пов’язані лише зовнішньо, тобто служать тлом, на якому розгортаються події твору, а в інших — простежується глибший зв’язок пейзажу із сюжетом. Так, природа може виступати як паралель до думок і переживань самого автора («Хмари» М. Коцюбинського) або когось із героїв твору. Пейзаж може контрастувати з настроями митця («Intermezzo» М. Коцюбинського) чи когось із дійових осіб. Осінній пейзаж із повісті «Fata morgana» M. Коцюбинського сприймається як прелюдія до сумних епізодів із життя селян, які зображені далі.
Багаті й емоційно-естетичні функції пейзажу. Він може викликати у читача потрібний авторові настрій, увиразнювати його міркування, підсилювати ліричне звучання твору, підкреслювати драматизм подій.
Різниця між реалістичним та імпресіоністичним прийомами зображення в українській літературі з’ясовується на прикладах пейзажу в Л. Українки та М. Коцюбинського, що відображає загальну еволюцію поетики української літератури другої половини XIX - початку XX ст., підводить до розуміння генези специфічного жанрового явища - “поезії в прозі”. Письменник прагне з топографічною точністю передати фактуру рельєфу, опоетизувати природу України як таку, в якій формуються національні звичаї, традиції, характери. Тобто пейзаж тут чималою мірою інформативний (зображальний). Навпаки, суто зображальні пейзажі у творах М. Коцюбинського майже не трапляються.
Інший тип пейзажу, поширений у творчості Л. Українки є виражальним. Тобто це така картина природи, що передає не так місце події, як настрій, переживання героя. Інакше кажучи, така картина не є пейзажем, оскільки не відтворює місце подій. Вона виконує таку само функцію, як і друга частина порівняння, тобто це, по суті, розгорнутий троп.
М. Коцюбинський продовжує і розвиває стильову традицію І. Нечуя-Левицького і Панаса Мирного. Створюючи імпресіоністичний пейзаж, М. Коцюбинський вдається до таких само зображальних прийомів (тональність, тло, ракурс та ін.) і виражальних засобів (символіка), проте іде далі. В зображальному плані М. Коцюбинський досягає миттєвості малюнка, передачі актуальної картини, а також розмитості лінії, переважання окремого мазка, барви, він створює єдині тональності кольорів в усьому творі або в якійсь його значній частині, мінливості самих картин природи (“Intermezzo”).
Еволюція пейзажу відтворювала загальні тенденції в розвитку поетики української літератури, посилення в ній ліричного начала й поглиблення психологізму, становлення нової поетики, зокрема імпресіоністичної.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
