19 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
40 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
1. Формування та загальна характеристика системі підготовки спортсменів
1.1. Характеристика системи багаторічної підготовки спортсменів. Основні сторони спортивної підготовки
1.2. Принципи підготовки спортсменів
1.3. Засоби і методи фізичної підготовки
2. Основні напрямки удосконалення системи спортивної підготовки
2.1. Удосконалення організаційного і програмно-нормативного забезпечення спортивної підготовки
2.2. Використання принципу індивідуалізації у системі удосконалення підготовки спортсменів
2.3. Роль перспективного планування в системі удосконалення спортивної підготовки
Висновки
Використана література
Висновок:
Система дитячо-юнацького та резервного спорту об’єднує 1756 закладів спортивної спрямованості: дитячо-юнацькі спортивні школи, центри олімпійської підготовки, спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю, школи вищої спортивної майстерності.
Система освіти у галузі фізичного виховання і спорту у радянський період була однією із провідних у світі, що стосувалося спорту вищих досягнень. Для прикладу, за результатами Олімпіади в Сеулі 1988 року збірна команда Радянського Союзу (до речі, там Сергій Бубка здобув золоту олімпійську нагороду) в неофіційному командному заліку була на першому місці, на третьому – США – світова потуга у спорті, а друге місце посіла національна збірна Німецької демократичної республіки. Зрозуміло, що система підготовки спортсменів в олімпійському спорті була на досить високому щаблі. Ті традиції значною частиною продовжуються і в незалежній Українській державі, але доповнюються елементами глобалізаційних процесів. Основні напрацювання технологічної системи підготовки спортсменів поширюються через обмін досвідом з іншими країнами, через комунікативні тексти у засобах масової інформації.
Українська вища школа включена в систему Болонського процесу, тому досвід збагачується, хоча відбувається не такий активний обмін студентами, викладачами, науковцями. Для прикладу, маю кількарічний досвід роботи в Польщі, де спортивна інфраструктура на порядок вища, а спортивні результати на порядок нижчі. Порівняємо, за результатами Олімпійських ігор в Афінах: Україна – 9 золотих медалей, Польща – три. На останніх Олімпійських іграх у Пекіні: Україна – 7 золотих медалей, Польща – 3. На Всевітній студентській універсіаді в Бангкоці у 2007 році (так звані малі олімпійські ігри) лише студенти нашого університету (не студентська збірна України) здобувають три золоті медалі, а збірна Польщі – дві золоті. Отже, тут головним чинником є рівень підготовки тренерів, менеджерів, лікарів, реабілітологів, тобто всіх, хто кумулятивно працює на досягнення найвищого спортивного результату 26, 53.
За останні роки спостерігаються негативні тенденції в розвитку спорту вищих досягнень і визначенні пріоритетних напрямків підготовки спортсменів вищої кваліфікації, що беруть участь в олімпійській підготовці. Це вимагає зміни програмних підходів, що повинні забезпечувати ефективне функціонування такої підготовки в нових умовах, у зв'язку з чим підготовка спортсменів високого класу і резерву вже не відповідає сучасним вимогам і вимагає відповідного реформування.
Система управління вдосконаленням спортсмена — це сукупність керованих підсистем, дія яких направлена на реалізацію програм і досягнення поставлених завдань, що управляють. Вона носить комплексний характер і охоплює всі рівні — управління безпосередньо підготовкою спортсменів, місцевий, регіональний, державний. На кожному рівні вирішуються специфічні завдання, скоординованість яких визначає системність управління. Комплексність виявляється також в тому, що в системі управління присутні різні компоненти — біологічні, соціально-економічні, матеріально-технічні, інформаційні і ін.
У системі управління виділяють організаційну структуру і механізм, що забезпечує функціонування системи і досягнення цілей.
Під організаційною структурою слід розуміти сукупність взаємозв'язків різних спортивних організацій, цілі, завдання і функції системи в цілому і окремих її компонентів, потоки інформації між ними.
Механізм управління — це комплекс різних методів, прийомів, стимулів, які застосовуються людьми в управлінні підготовкою спортсменів.
Структура вітчизняної системи підготовки спортсменів складалася історично, вона включає безліч різних організацій і носить державно-суспільний характер. В даний час в рамках цієї структури здійснюється управління як масовою фізичною культурою, так і спортом вищих досягнень. В умовах виняткової складної будови організаційної структури виявляються різні тенденції: з одного боку, інтеграція, кооперація, координація, з іншої — адміністративна і функціональна відособленість, формування вузьковідомчих і вузькоорганізаційних цілей 10, 62.
Приведені рекомендації дозволяють не порушувати сформовану систему підготовки і вимагають часткового внесення змін і доповнень до існуючих положень і нормативів, а також налагодження системи контролю за їх виконанням. Реалізація таких рекомендацій дозволить удосконалити управління підготовкою спортсменів України, використати механізми заохочень і персональної відповідальності тренерів, функціонерів, керівників, які відповідають за таку підготовку.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
