Тип роботи:
Об'єм: 112 стор.
Вартiсть: 400 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ
Теоретичні основи взаємодії днз з батьками
1.1. Функціональні, змістові, структурні ознаки або характеристики поняття „взаємодія”
1.2. Організація взаємодії ДНЗ з батьками у період становлення системи дошкільної освіти в Україні
1.3. Організація і умови взаємодії ДНЗ з батьками у воєнні та післявоєнні роки
1.4. Характеристика змісту та форм взаємодії ДНЗ з батьками в радянський період розвитку дошкільної освіти (60-90 рр.)
1.5. Проблема взаємодії ДНЗ з батьками в педагогічній спадщині видатних педагогів
Розділ
Сучасні підходи до організації взаємодії днз з батьками
2.1. Соціальна характеристика сучасного родинного та суспільного виховання
2.2. Досвід дошкільних закладів Луганщини з організації взаємодії ДНЗ з батьками
Висновок
Список використаних джерел
Додатки
Висновок:
1. У магістерській роботі комплексно досліджено та обґрунтовано необхідність тісної співпраці ДНЗ з родинами; проаналізовано стан проблеми в педагогічній теорії та практиці, окреслено напрями транспозиції здобутків учених в технології сучасної дошкільної освіти.
2. Відповідно, методичне керівництво роботою ДНЗ з сім’єю означено як складова частина керівництва всією методичною роботою яка проводиться у дошкільному навчальному закладі. Воно покликане забезпечити розвиток форм співпраці з родинами, покращити зміст роботи з батьками вихованців, його методів, внести в співпрацю з сім’ями цілеспрямованість та систематичність, зробити її доступною з врахуванням особливостей різних сімей.
3. Доведено, що методичне керівництво роботою ДНЗ з родинами вихованців віддзеркалює нагальні потреби педагогів і батьків в утвердженні цінностей засад очного змісту як визначальних регуляторів між особистісного спілкування і співіснування на різних етапах цивілізаційного простору кожного суспільства.
4. Охарактеризовано форми та методи співпраці ДНЗ з сім’єю.
5. Визначено напрями та педагогічні умови успішної взаємодії сучасного дошкільного навчального закладу і батьків вихованців.
6. На практиці перевірено роботу методичного керівництва з означеної проблеми. Визначено, що така робота є складною за змістом, виокремлюється чіткою структурою, вимагає системності і послідовності виконання, однак при правильній побудові дає очікуваний результат, очевидність якого є найпереконливішим засобом виховання.
7. З’ясовано, що в основу роботи методичного керівництва ДНЗ з сім’єю закладено пошукові методи, тобто такі, які об’єднують в трансформований варіант безпосередні й опосередковані знання, в яких інформація дидактично перероблена і викладена в доступній для батьків формі та змісті на основі врахування рівня розуміння означеної проблеми з боку адміністрації ДНЗ.
В даний час необхідність суспільного дошкільного виховання не викликає ні у кого сумнівів. Останніми роками до дошкільних установ пред'являються підвищені вимоги. Відносини дошкільної установи з сім'єю повинні бути засновані на співпраці і взаємодії за умови відвертості дитячого саду всередину (залучення батьків до освітнього процесу дитячого саду) і назовні (співпраця ДНЗ з розташованими на його території соціальними інститутами: загальноосвітніми, музичними, спортивними школами, бібліотеками і так далі).
Якщо в радянський період наша держава всіляко підкреслювала соціальну функцію дошкільної установи - звільнення жінки-матери для участі в суспільному виробництві, то сьогодні в розділ кута ставиться педагогічна функція дошкільної установи: як виховують, чому учать, наскільки успішно готують до школи. Практичні працівники шукають нові, нетрадиційні форми співпраці з батьками; йде перебудова системи дошкільного виховання, і в центрі цієї перебудови коштують гуманізація і деідеологізація педагогічного процесу.
Основна мета всіх форм і видів взаємодії ДНЗ з сім'єю - встановлення довірчих відносин між дітьми, батьками і педагогами, виховання потреби ділитися один з одним своїми проблемами і спільно їх вирішувати. Використання структурно-функціональної моделі взаємодії дошкільних освітніх установ і сім'ї по питаннях розвитку дитини, що складається з інформаційно-аналітичного, практичного і контрольно-оцінного блоків, дозволяє найефективніше використовувати нетрадиційні форми взаємодії ДНЗ з сім'єю.
Досвід роботи з батьками експериментальної групи довів, що в результаті формуючого експерименту позиція як батьків, так і вихователів стала гнучкішою. Тепер вони не глядачі і спостерігачі, а активні учасники різних заходів. Тата і мами відчувають себе компетентнішими у вихованні дітей. Більшість батьків почали цілеспрямовано займатися проблемами виховання дошкільників. Їх цікавлять проблеми патріотичного, етичного і естетичного виховання дітей, їх культура поведінки, залучення дітей до культурних цінностей. Як показали результати анкетування, ці проблеми цікавлять 70% батьків експериментальної групи (до формуючого етапу - 10%). Всі батьки експериментальної групи читають педагогічну літературу (40% - регулярно) і періодику, присвячену проблемам виховання дошкільників (60% - регулярно). До формуючого етапу - по 10% регулярно. Після проведення заходів з батьками в ході формуючого етапу більшість (80%) з великим інтересом хотіли б брати участь в житті дитячого саду (до формуючого етапу - 10%). Батьки виявили бажання проводити кухлі: "Орігамі", "Ліплення з солоного тесту", "Юний технік", "Умілі руки", "Юний спортсмен" - 60%. До формуючого етапу - всього 10%.
Позиція ж батьків контрольної групи майже не змінилася: батьки показують недостатні знання і уміння в області виховання дітей дошкільного віку, проявляють мало активності у взаємодії з ДНЗ по проблемах дитячого виховання і розвитку. Таким чином, використання нетрадиційних форм взаємодії дошкільної установи з сім'єю сприяє підвищенню ефективності роботи з батьками.
Сучасні дитячі дошкільні заклади стають відкритими для батьків, дітей і громадськості. Вони все більше уваги приділяють освіті та вихованню батьків, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку і виховання дітей. Вплив дошкільних закладів на розвиток педагогічної культури батьків буде ефективним, якщо відповідатиме таким критеріям, як:
спрямованість і адресованість;
оперативний зворотний зв'язок;
індивідуалізація педагогічного впливу.
Форми роботи з батьками можуть бути колективними, індивідуальними, наочно-інформаційними. До колективних форм роботи належать батьківські збори (групові та загальні), на яких обговорюються проблеми життєдіяльності групи і дитячого садка; зустрічі з батьками; вечори запитань і відповідей; засідання «круглого столу» з дискусійних проблем; заняття-тренінги, покликані навчити батьків правильно організувати спілкування і спільну діяльність з дитиною; спільні з дітьми, батьками і вихователями свята і розваги; виставки спільних робіт батьків і дітей; дні відкритих дверей; школи для батьків; сімейні (домашні) педради, які проводять у батьків вдома; батьківські конференції.
Індивідуальні форми роботи охоплюють індивідуальні бесіди і консультації (проводять, як правило, вранці і ввечері, коли батьки приводять дитину в дитячий садок або забирають додому), відвідування дітей вдома; залучення батьків до життя дитячого садка (організаційно-господарська допомога вихователю: виготовлення іграшок, посібників, допомога у проведенні екскурсій, культпоходів тощо).
Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт; реклама книг, публікацій у періодиці, в системі Інтернет з проблем сімейного виховання.
Очікувану ефективність забезпечує раціональне поєднання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості й риси.
Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі, засіданні дискусійного клубу).
Дослідження довело, що доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей.
У роботі дошкільного закладу з батьками істотне значення має спрямування педагогічної самоосвіти батьків, стимулювання прагнення і вміння поповнювати свої педагогічні знання і після вступу дитини до школи.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com