перейти на сайт>>

Міська та карнавальна культура епохи Середньовіччя

ID роботи: 2423
Тип роботи:
Об'єм: 93 стор.
Вартiсть: 250 грн.


Змiст:

Вступ
Розділ і. Загальна характеристика соціокультурної ситуації. Передумови формування міської культури західної європи
1.1. Загальні умови розвитку середньовічної культури. Християнство і його роль у середньовіччі
1.2. Передумови формування та особливості розвитку міської культури
1.3. Середньовічне місто як осередок культурного життя
Висновки до розділу
Розділ іі. Карнавальна культура середньовіччя
2.1. Соті, фарси та містерії, як явище культури середньовіччя
2.3. Карнавальна культура як форма народного гумору
2.2 Характерні риси та особливості карнавальної культури
Висновки до розділу
Висновки
Використана література



Висновок:

Підводячи підсумки всьому сказаному, важливо підкреслити, що середньовічна культура мала безсумнівну цілісність, забезпечувану феодальною системою і теологією. Світоглядно це виражалося в ролі систематизованих ідей теоцентризму (основна риса), креаціонізму і фаталізму, необхідності екзегези. Панівний принцип типізації був виведений від християнської ідеї Бога як носія загального, універсального початку. Для культури Середніх віків характерний також догматизм, авторитарність системи цінностей, ідейна нетерпимість. Середньовічна культура глибоко суперечлива, у ній сполучаться роздробленість буття, коли кожен народ має свій уклад життя, — і тяга до Всеєдності (Град Божий на землі), прикріпленість людини до землі, своєї общини, маєтку — і християнська універсальність людини, далека ідеї етнічної і станової обмеженості; страждальницьке зречення від світу — і тяга до насильницького всесвітнього перетворення світу (Хрестові походи). Ця суперечливість виступала рушійною силою розвитку культури, в ході якого людина поступово починає звертатися до самої себе, а не тільки до Бога. Однак для того, щоб це дійсно відбулося, потрібен був переворот в світовідчуванні людей, найбільший прогресивний переворот з всіх пережитих до того часу людством — переворот Ренесансу.
Духовною основою європейської культури є християнство, яке заклало радикально нові підвалини уявлення про місце людини у світі. Християнство, що сформувалось у І ст. н. е., поклало початок культурі, яка визнавала в людині особистість, дивилась на неї як на уособлення божественного начала.
Догмат Боговтілення вплинув на усвідомлення самоцінності людини, на яку падає відблиск божественного Абсолюту. В основі духовного універсалізму християнства лежить виправдання свободи людини, ідея невід'ємності її індивідуальних прав. Реальна земна людина в усій неповторності її особистих рис розглядається в християнстві як виняткова і незаперечна цінність. У цьому сенсі феномен європейської культури є невіддільним від християнського світогляду.
Доба середньовіччя – одна з ланок нескінченного ланцюга розвитку людства. Основною її рисою був теоцентризм – релігія була в основі світогляду, культури, науки, мистецтва. Церква, особливо на початкових етапах, була єдиною владою, відігравала консолідуючу роль, була осередком науки і освіти. Постійними війнами було породжене таке явище, як лицарство (лицарі-професійні воїни).Будь-яке явище суспільства знаходило свій відбиток у мистецтві. Так, за тематикою існувала "література монастиря"; "література родової общини";"література лицарського замку";"література міста". Основними пам`ятками архітектури є саме храми(церковна архітектура). Професійне музичне мистецтво концентрується в храмах та монастирях, оскільки панівною в усіх сферах життя в цю епоху є церква. Активно розвивалася система освіти: поширювалися школи, університети; наука ще спиралася на абстрактне мислення і споглядання, але завдяки своєму прагненню дізнатися якнайбільше про навколишнє науковці середньовіччя прокладали шлях своїм колегам із наступних епох.
В Середньовіччі намічається поділ культури на становій основі: офіційній, церковній культурі духівництва і дворянства багато в чому протистоїть культура народна. Для неї характерні фольклорні традиції, архетипи, неприйняття християнського аскетизму, опора на земне життя. Сутність цієї культури (іноді її називають «сміховою») яскраво виявляється в карнавалах з їх перевертанням звичних ієрархічних уявлень про «верх» і «низ», мирське і божественне. Взаємодія цих культур багато в чому визначає динаміку культурного розвитку.
Розвиток культури середньовічної Західної Європи характеризується багатогранністю історичних і регіональних форм. Однак потенційне багатство культурного життя тільки частково виявило свої можливості. Розвинутись йому заважали громіздкі ієрархічні структури феодального суспільства, церковний догматизм. Подальші культурно-історичні епохи створять адекватні форми розвитку можливостей, закладених творчістю народів Середньовіччя. Головним надбанням середньовічної культури було те, що вона відкрила внутрішні сили людини, започаткувала гуманістичний світогляд. Саме на цій основі вросла блискуча культура Ренесансу.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: