6 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
32 стор.
Вартiсть:
50 грн.Змiст:
Вступ
1. Передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування
1.1. Історичні передумови початку національно визвольної війни 1648-1657 рр
1.2. Рушійні сили Визвольної війни
1.3. Завдання війни
2. початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького
2.1. Воєнна стратегія Богдана Хмельницького
2.1. Початок війни
Висновок
Використана література
Висновок:
Визвольна вiйна 1648-1654 рокiв є одним iз найвизначнiших перiодiв iсторiї України. Адже саме тодi наш народ звiльнився вiд польського ярма, саме тодi зародилась українська держава.
Волелюбний український народ не міг змиритися з польським пануванням і в січні 1648 р. почав війну проти Речі Посполитої. У цій війні він виявив відчайдушну хоробрість і незламну мужність, пізнав радість перемог і гіркоту невдач, його полководці вражали своїми військовими та організаторськими здібностями. Головними причинами війни були: нестерпне соціальне, національне і релігійне гноблення, що їх зазнавав український народ з боку польської феодальної держави, особливо її магнатів. Усе це створювало смертельну небезпеку для українського народу, загрожувало існуванню українців. Достатньо послатися на людиноненависницький наказ коронного гетьмана Польщі Конецпольського:
«Если нельзя достать казаков, то наказывать их жен и детей и дом разрушить! Лучше на том месте крапиве расти, чем эти изменники будут размножаться!». А сторонній свідок — французький інженер Г. Боплан — стверджував, що селяни, залежні від панів, перебувають у становищі гіршому, ніж гребці на галерах, пани живуть як у раю, а селяни в чистилищі.
Збройна визвольна боротьба була справді всенародною, у ній брали участь усі соціальні верстви українського суспільства, за винятком частини верхівки українських світських та духовних феодалів. Вона об'єктивно була єдиною можливістю здобути свободу і незалежність, відстояти право на існування народу і держави.
Всенародний характер війни переконливо відображений у літописі Самовидця: «так усе, що живо, поднялося в козацтво.» «Презрение и насмешки ожидали людей, не участвовавших в войне» — повідомляє М. Костомаров. Війна була загальнонародною, бо виражала об'єктивні потреби українського народу.
Перемоги Хмельницького приголомшили поляків і водночас надихнули українців. Спочатку на Право-, а згодом і на Лівобережжі козаки, селяни і міщани створюють полки або пристають до гетьмана, або ж під проводом місцевих ватажків піднімають власні повстання. Багато селян і козаків скористалися нагодою дати волю довго стримуваній ненависті до гнобителів. За кілька місяців з України було зметено майже всю польську шляхту, урядників, ксьондзів. Особливо нищівного удару зазнали євреї, які становили найчисельніше, але найменш захищене представництво шляхетського режиму.
Протягом літа Хмельницький, розташувавшись під Білою Церквою, зосередився на створенні дисциплінованої добре організованої армії ядро якої складали 16 випробуваних у боях козацьких полків. Поляки теж не гаяли часу. Щоб затримати повстанців, вони вступили з Хмельницьким у тактичні переговори, що дозволило їм мобілізувати 32 тисячі шляхти й 8 тисяч німецьких найманців. На чолі нової польської армії стояли три магнати: млявий і закоханий у розкошах Домінік Заславський, освічений вчений - латиніст Міколай Остророг і 19-річний Александр Конецпольський.
23 вересня воюючі армії зустрілися під Пилявцями. Під час бою польським гетьманам зрадили нерви і вони кинулися тікати. Коли про це стало відомо, решта армії вчинила те ж саме. Битва під Пилявцями відкрила Хмельницькому шлях на захід. Коли він заглиблювався в землі Волині та Галичини, селяни вітали його та приєднувалися до повстання. На початку жовтня козацько-селянська армія взяла в облогу Львів. На початку січня 1649 р. Хмельницький повертається до Києва на чолі переможного війська. Збуджений натовп і православне духовенство вітали його, як “ українського Мойсея “, що “ звільнив свій народ від польського рабства”.
Аналіз воєнних дій дозволяє виявити системність у воєнному мистецтві Богдана Хмельницького з такими закономірностями:
1. Прагнення українського полководця розгромити ворога у генеральній битві.
2. Застосування маневрування військ на оперативно-стратегічному рівні. Якщо під час козацьких повстань здійснювалося маневрування у районі воєнних дій, то у Визвольній війні маневрування такого рівня здійснювалося частиною війська (авангардом, загоном особливого призначення) у складі 4-5 козацьких полків (15-20 тис. чол.).
3. Застосування маневрування військ на оперативно-тактичному рівні.
Під час козацьких повстань 1591-1636 рр. маневрування цього рівня здійснювалося з метою ухилення від битви шляхом переходу повстанського війська до оборони українського "табору".
У битвах на Жовтих Водах, під Корсунем, Зборовом, Берестечком, Батогом з частини українського війська створювався передовий загін (загін особливого призначення), який напередодні битви, рухаючись попереду головних сил на відстані 15-20 км, мав на меті зустріти (наздогнати) ворога, атакувати, виснажити його боєм і прикрити вихід головних сил у район битви та введення їх у бій.
Богданом Хмельницьким застосовувалася своєрідна козацька тактика, що склалася ще за часів Петра Сагайдачного. В ході оперативно-тактичного маневрування військ битва була одним з його етапів, спрямованих на виснаження або вимотування ворога.
4. Залучення до боротьби проти ворога широких мас населення.
5. Основними видами стратегічних дій в період Визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття були наступ, оборона, контрнаступ, а також партизанська боротьба проти ворога. Своєрідність української стратегії в цей час полягала у поєднанні вищезазначених видів стратегічних дій з цілим комплексом маневрування козацьких регулярних угруповань, а також повстанських підрозділів.
Все це свідчить, що в ході Визвольної війни українського народу середини XVII століття сформувалася своєрідна воєнна стратегія Б. Хмельницького, як провідна складова частина воєнного мистецтва.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
