22 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
70 стор.
Вартiсть:
300 грн.Змiст:
Вступ
1. Теоретичні аспекти адміністративно-територіального районування. Принципи адміністративно-територіального устрою України
1.1. Поняття адміністративно-територіального устрою. Територіальний устрій України
1.2. Розподіл міст на категорії: районного, обласного та республіканського значення
1.3. Аналіз проблем сучасного стану адміністративно-територіального устрою України
2. Характеристика адміністративно-територіального устрою Луганської області
2.1. Етапи формування поселенської мережі Луганської області
2.2. Формування районного поділу Луганської області
2.3. Сучасний адміністративно-територіальний устрій Луганської області
2.4. Проблеми адміністративно-територіального устрою Луганської області та шляхи їх вирішення
Висновки
Використана література
Додаток
Висновок:
Таким чином, незважаючи на те, що Україна є унітарною республікою з ускладненою системою адміністративно-територіального поділу, є всі підстави стверджувати, що цей поділ не простий і він відтворює складність соціально-економічних та політичних процесів, які є на теренах України. Водночас динамічний розвиток перетворень у нашій державі буде чинником новелізації системи і структури адміністративно-територіального поділу і прийняття нового законодавства з цього питання.
Заселення території області розпочалося приблизно 100 тис. років тому. Величезна, практично незаселена територія отримала історичну назву “Дике поле”, відділяла Руську державу від Кримського ханства. З XVI ст. в південних степах починають утворюватися сторожеві служби, укріплені лінії. З’являється багато російських військових. Після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років XVII ст. тут почала утворюватися нова історична область – Слобідська Україна. Наприкінці XVII ст. Розпочався значний для того часу видобуток кам’яного вугілля в районі Лисичанська.
Луганська область утворена 3 червня 1938 року, до 1990 року називалась Ворошиловградська область.
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4.05.1990 N 9169-XI «Про перейменування міста Ворошиловграда і Ворошиловградської області»
Указ Президиума Верховного Совета СССР о разделении Донецкой области УССР на Сталинскую и Ворошиловградскую
Розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії. На заході з Донецькою і Харківською областями України.
Луганська область має давню історію. Перші пам'ятки відносяться до палеолітового часу. В епоху міді-бронзи тут мешкали скотарські та землеробські племена, які залишили після себе численні курганні могильники та поселення. Пізніше тут мешкали кіммерійці, скіфи та сармати, по території кочували тюркські племена.
Після татаро-монгольської навали довгий час територія була малозаселена і навіть мала назву "Дике поле". Інтенсивне заселення почалося в XVII сторіччі після закінчення визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Запорізькі козаки створювали свої зимівники, будували села і слободи селяни з лівобережної та правобережної України, з центральних губерній Росії.
У середині XVIII сторіччя поселилися колоністи-виходці з Балкан, в основному, православного віросповідання - серби, молдавани. Тоді- і виникла адміністративно-територіальна одиниця - Слов'яносербія.
У першій половині XIX сторіччя землі області входили до різних губерній: Старобільський повіт - до Харківської, Слов'яносербський та Бахмутський повіти - до Катеринославської; до складу війська Донського входили землі Станично-Луганського, Свердловського, Антрацитівського районів. До складу Воронезької губернії входила частина Біловодського району.
У першій чверті XVIII сторіччя почалися роботи з дослідження в краї покладів кам'яного вугілля, перші промислові розробки якого було розпочато в 1790 році в районі Лисячого Байраку (Лисичанськ) для потреб Чорноморського флоту.
У 1796 році починається будівництво Луганського ливарного заводу, робітниче селище якого згодом переросло в сучасне м. Луганськ. У жовтні 1800 року завод дав перший чавун. Для виплавки металу вперше в Росії було застосовано кокс, випалений у Лисичанську. З цього часу Луганщина інтенсивно розвивалась як вугільно-металургійний комплекс.
У 1895 році в Луганську споруджується патронний, у 1896 році -паровозобудівний заводи. У ці роки почали діяти емалювальний, спиртоочисний, пивоварний, шкіряний та інші заводи.
У червні 1938 року була заснована Ворошиловградська область, до складу якої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн. 837 тис. чоловік, з яких - 65,8 % сільського населення, 34,2 % - міського. У 1958 році вона перейменована в Луганську, у 1970 році - у Ворошиловградьску, а з 1990 року - знову в Луганську область.
Протягом останніх 100 років, завдяки енергійному розвитку України в цілому, Луганська область перетворилась на регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торгівельними інфраструктурами.
З метою об’єднання в одне ціле вугільних районів басейна у лютому 1919 р. було утворено Донецьку губернію з центром у місті Луганськ, яку 3 червня 1938 р. було розділено на Сталінську і Ворошиловградську. В 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська.
Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів.
Історія формування Луганської області – це перш за все історія заселення землі, що колись була “Диким полем”. З особливостями цього історичного процесу пов’язані специфічні риси портрета регіону:
1. Формування населення міст тут відбувалося не за рахунок навколишніх сіл, а через міграцію із зовні. Тож урбанізація на Луганщині, так би мовити, первинна, зв‘язки між містом та селом тут значно менші, і тому менш впливові аграрні ідеологічні постулати.
2. Населення промислового півдня області сформовано за рахунок тривалих у часі поліетнічних міграцій з України, Росії та багатьох інших країн. Через це тут створилося своєрідна стабільна й толерантна міжнаціональна спільнота, серед якої майже не находять відгуку ідеї національного спрямування.
3. Хоча більшість населення області є етнічними українцями, але населення південної промислової частини області формувалося достатньо довгий час, кількома хвилями, в умовах панівної ролі російської мови. Звичайно, що цей район є майже виключно російськомовним
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
