


Змiст:
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи рівноваги сукупного попиту і сукупної пропозиції
1.1. Попит, пропозиція та їх взаємодія
1.2. Ринкова рівновага та її характеристика
1.3. Ціна ринкової рівноваги та функціонування ринку
Розділ ІІ. Застосування моделі «сукупний попит – сукупна пропозиція» для аналізу економіки України
2.1. Тенденції у структурі попиту та пропозиції в Україні
2.2. Аналіз чинників формування попиту та пропозиції в Україні
2.3. Вплив бюджетної політики держави на зміни в сукупному попиті та сукупній пропозиції в економічній системі України
Розділ ІІІ. ПРОБЛЕМИ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ В УКРАЇНІ та перспективи їх вирішення
3.1. Проблеми досягнення ринкової рівноваги в Україні
3.2. Заходи тактичної політики щодо стабілізації економічних процесів в Україні
Висновок
Література
Висновок:
Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу і об’єднуються єдиним поняттям – ринок.
Питання нормалізації споживчого ринку сьогодні для багатьох регіонів світу, у тому числі й нашої держави, є надзвичайно актуальним. В економіці України проблема збалансованості попиту й пропозиції, споживчого ринку в цілому породжується диспропорціями відповідних підрозділів суспільного виробництва. Колишня командно-адміністративна система відвернула виробництво від потреб людини, підпорядкувала його інтересам воєнно-промислового комплексу.
В даний час магістральним напрямом антикризових заходів має стати державна фінансова підтримка найбільш слабких сегментів фінансової системи, стимулювання попиту і зниження ринкових ризиків. На нинішньому етапі розвитку протидія кризі за рахунок бюджетної консолідації розглядається країнами групи G20 і МВФ тільки як «точкові», обмежені в часі і сфері дії. Вони неефективні, оскільки ведуть до зниження рейтингів країн і корпорацій. Жорстка політика загрожує послабленням економік і падінням темпів зростання, що фактично збільшує боргове навантаження в реальному виразі. Тому першочерговим завданням є стимулювання попиту за стримування інфляційних очікувань, у тому числі адміністративними методами. На даний час заходи щодо фінансового стимулювання практично одночасно застосовують ЄС, США, Японія, Великобританія. З країн, що розвиваються, низка держав, зокрема, Бразилія знизили процентні ставки, Росія знизивши вартість кредитів РЕПО, оголосила про збільшення бюджетних витрат в 2012 р. на 14,5 %. Китай знаходиться у стадії завершення періоду посилення кредитно-грошової політики.
Тільки позитивна динаміка попиту спроможна пожвавити макроекономічну динаміку, відновити фондовий ринок, підтримати позитивні темпи інвестиційного процесу, але водночас – прискорити інфляцію. Натомість спроби вирішити бюджетні проблеми жорсткими заходами посилять спад в економіці, погіршать економічні очікування і приведуть до негативного перегляду ринком фінансових можливостей держав, корпорацій, споживачів. Така ситуація не оздоровить економіку, а лише посилить негативний вплив кризи. Крім того, оновлення вимагають підходи до вирішення боргової проблеми. Загострення економічної ситуації в країнах, що розвиваються, викличе нову хвилю боргових і бюджетних проблем в розвинених країнах. Ефект від такої кризи буде аналогічний ефекту від дефолту США і низки країн ЄС. Тому принципом антикризової політики має стати об’єднання зусиль країн у вирішенні боргової проблеми і стимулюванні позитивної економічної динамки.
Забезпечення фінансової стабільності під час розширеного фінансування процесів економічного зростання потребує принципово нового підходу до управління фінансовою системою з метою підтримання її збалансованості та стійкості:
відновлення цілісності економічної і фінансової систем шляхом усунення структурних диспропорцій; цілеспрямованого формування майбутніх структурних характеристик економічної й фінансової систем на основі врахування майбутніх ризиків, формування захисних і стабілізаційних механізмів;
забезпечення стабільних темпів інфляції на основі створення умов для нарощування пропозиції товарів і послуг через розвиток конкуренції, вдосконалення ринкової інфраструктури, комплексного застосування заходів грошово-кредитної, податкової, конкурентної, структурної політик;
зміни структури джерел грошової пропозиції на основі збалансованого платіжного балансу, що мінімізує вплив валютного каналу грошової пропозиції;
становлення національного фінансового капіталу шляхом створення гнучкої та ефективної інституційної системи мобілізації і розміщення позичкових капіталів, заохочення сполучення капіталів комерційних банків і промислових підприємств;
підвищення норми нагромадження за розробки дієвих механізмів спрямування нагромаджених фінансових, технологічних та організаційних ресурсів на інноваційні цілі;
оновлення курсового режиму, що забезпечить достатню гнучкість валютного курсу для забезпечення балансу між стимулюючим ефектом девальвації та стабілізуючим ефектом ревальвації;
розвитку системи макропруденційного нагляду, моніторингу і попередження системних ризиків за недопущення суттєвого зростання регулятивних витрат такого нагляду;
послаблення боргового навантаження шляхом розробки та реалізації політики погашення зовнішніх боргів.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com