Тип роботи:
Об'єм: 44 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Міжнародне економічне середовище та фактори його формування
1.1. Міжнародне середовище як економічна категорія
1.2. Сутність та принципи процесів міжнародної економічної інтеграції
1.2. Глобалізація та її вплив на функціонування міжнародного економічного середовища
Розділ ІІ. Дослідження впливу Міжнародного економічного середовища на розвиток економіки України
2.1. Передумови залучення України у світове господарство
2.2. Аналіз ефективності діяльності України на світовому ринку
2.3. Тенденції розвитку економіки України в умовах інтеграційних процесів
Розділ ІІІ. Розробка стратегії залучення України у міжнародне економічне середовище
3.1. Проблеми інтеграції України у систему міжнародних економічних відносин
3.2. Стратегічні перспективи включення України у міжнародне економічне середовище
Висновки
Використана література
Висновок:
Сучасна світогосподарська система перебуває на складному етапі розвитку, що характеризується, з одного боку, розширенням меж і масштабів глобалізації у світовій економіці, а з іншого – глибокою економічною кризою. У ситуації, що склалась, має місце загострення конкурентної боротьби між виробниками як на внутрішніх ринках окремих країн, так і на рівні світового ринку в цілому.
При цьому успіх функціонування будь-якого учасника міжнародного бізнесу, незалежно від профілю діяльності, залежить від його здатності реагувати й вірно відслідковувати зміни, що відбуваються у глобальному середовищі, враховувати їх при визначенні перспектив розвитку комерційної і товарної політики на міжнародному ринку.
Характерною рисою сучасного світового господарства є зростаюча транснаціоналізація виробництва та капіталу, яка формує глобальне економічне середовище і обумовлює необхідність адаптації національної економіки до його умов. Водночас, на ефективність національної економіки істотно впливає просторовий (територіальний) чинник, що зумовлює піднесення ролі регіонів у світогосподарських зв’язках держави.
Розвиток торговельних відносин з Європейським Союзом набуває для України все більше геоекономічного значення, як результат у географічній структурі українського експорту та імпорту товарів ЄС посідає одне з провідних місць після країн СНД. Сукупні обсяги торговельно-економічних відносин України з країнами ЄС в останні роки стабільно зростають.
Аналіз товарної структури експортно-імпортних зв’язків засвідчує, що в товарній структурі українського експорту в регіон ЄС все більше місце займають мінеральні продукти, недорогоцінні метали та вироби з них, продукція агропромислового комплексу, текстиль та текстильні вироби. Порівняння товарної структури зовнішньої торгівлі України і країн ЄС вказує на вузькість асортименту, який відображає структуру обміну ЄС з країнами, що розвиваються.
Таким чином, сировинна спрямованість українського експорту свідчить про те, що вітчизняні товаровиробники мають обмежені можливості щодо закупівлі необхідної сировини і виготовлення відповідної продукції внаслідок низької платоспроможності. Не знаходячи попиту на внутрішньому ринку, сировина направляється за кордон для виготовлення з неї продуктів, що повертаються на ринки України, витісняє вітчизняних виробників.
Для забезпечення стабільного розвитку економіки України в майбутньому необхідні зміни в структурі українського експорту в напрямі збільшення частки високотехнологічних, наукоємних товарів, для чого потрібні зміни усього господарського комплексу країни на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.
Вихід країн із перехідною економікою та країн, що розвиваються, на рівень такої моделі є складним процесом, тому за цих умов Україна має усвідомлювати найголовніші чинники глобалізації та ступінь їх впливу на економіку країни, повністю використовувати конкурентні переваги та зміцнювати позиції в міжнародному поділі праці. Йдеться не про змагання України з провідними країнами. Проблема адаптації до економічного простору полягає в наближенні до показників країн, які є прикладом пристосування до глобальних змін.
Для інтеграції України у світовий ринок необхідні, по-перше, умови для покращення інвестиційного клімату, по-друге – відповідна політика щодо адресного залучення ПІІ в економіку. Зокрема необхідно:
розвивати національний інвестиційний ринок, особливо вторинний ринок цінних паперів та систему страхування інвестицій;
підносити рівень внутрішньої складової інвестування;
підвищувати купівельну спроможність населення України;
створити умови щодо переорієнтації інвестицій у реальну економіку;
оптимізувати податкове навантаження на бізнес;
зменшити витратне навантаження на економіку з боку незадіяних виробництв, вивести з експлуатації спрацьовані основні фонди, запровадити дієвий механізм банкрутства;
інтенсивно оновлювати основні фонди, розвивати лізинг;
забезпечити прозорість процесу великої приватизації в Україні;
підтримувати традиційні напрями спеціалізації України: авіакосмічну та лазерну промисловість, електрозварювання, суднобудування; виробництво сільгосппродукції;
посилити кримінальну й адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері економічної конкуренції з метою детінізації економіки, розвитку внутрішнього ринку, а також малого й середнього підприємництва;
розробити державну стратегію, яка має сприяти адресному залученню та ефективному використанню прямих інвестицій, відповідно до пріоритетів економічного розвитку країни, концепції структурної перебудови економіки і промислової політики України, концепції економічної безпеки держави тощо.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com