ID роботи: 5940
Тип роботи:
Об'єм: 102 стор.
Вартiсть: 250 грн.

---

Змiст:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

1.1.  Елементи та ознаки складу злочину

1.2.  Види складів злочинів та їх класифікація

1.3. Співвідношення злочину та складу злочину

1.4. Функції складу злочину

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ

2.1. Причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням і суспільно-небезпечними наслідками в кваліфікації злочину

2.2. Роль і місце складу  злочину в кваліфікації кримінального правопорушення

2.3. Проблеми, які виникають при кваліфікації злочинів в діяльності правоохоронних органів України

РОЗДІЛ 3. ПОКАРАННЯ ЯК НАСЛІДОК ЗЛОЧИНУ

3.1. Характер та ступінь суспільно небезпечних наслідків злочину

3.2. Значення особистості винуватого при призначенні кримінального покарання

3.3. Аналіз обставин, які пом’якшують покарання, та їх облік при призначенні покарання

3.4. Аналіз обставин, які обтяжують покарання, та їх облік при призначенні покарання

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Висновок:

Теорія кримінального права з метою опису ознак злочину використовує абстрактну мо­дель - склад злочину, що розкривається за допомогою елементів складу злочину. Склад  злочину - це не лише сукупність, а й сувора систем ознак злочину. Склад відображає характерні для злочину вну­трішні зв’язки, що утворють його елементи. Отже, склад злочину - це сукупність юри­дичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним кодексом. Наука в бага­тьох випадках при дослідженні якогось склад­ного явища вдається до його розподілу на складові, які досліджувати простіше, а згодом, складаючи вже досліджені складові в єдине ціле, формує уявлення стосовно явища в ці­лому. Теорія кримінального права, як уже зазначалось, розробила абстрактну мо­дель, вона складається із чотирьох відносно самостійних груп, до яких належать: об’єкт злочину; об’єктивна сторона злочину; суб’єкт злочину; суб’єктивна сторона злочину.

Кожен елемент складу злочину має вла­сні компоненти, які кореспондують між со­бою та утворюють функціональну єдність того чи іншого елементу складу злочину. Доцільно відразу зазначити, що деякі ком­поненти (ознаки) того чи іншого елементу не завжди визнаються теорією кримінального права в якості обов’язкових, а деякі з них узагалі ознаками злочину не визнаються, але всі вони пов’язані між собою в межах однієї ознаки та виступають єднальною лан­кою з іншим елементом складу злочину.

Якщо виходити з посилки, що кримінально-правова кваліфікація та кваліфікація злочину співвідносяться як родове та видове поняття, то цьому ж правилу має бути підпорядковане і визначення їх підстав.

Зважаючи на це, юридичною підставою кваліфікації злочинів також слід визнавати статті Загальної та Особливої частин КК.

При кримінально-правовій кваліфікації це можуть бути будь-які статті (ті, що містять забороняючі норми, ті, що містять норми, які визначають обставини, що виключають злочинність діяння та інші), тоді як підставою кваліфікації злочинів є тільки певна група цих статей. Це ті статті або декілька статей КК, які визначають склад конкретного злочину (юридичний склад) необхідний для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Як зазначалося вище, це можуть бути норми Особливої і Загальної частин КК у випадку, якщо ознаки складу злочину не встановлені в одній статті КК.

Ч. 1 ст. 2 КК України встановлено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Отже, головним завданням і результатом кваліфікації злочинів є встановлення наявності складу злочину у вчиненому діянні, тобто визначення підстави кримінальної відповідальності.

Проблема призначення покарання є однією з найбільш склад­них у кримінально-правовій науці та практиці застосування кри­мінального законодавства. Увага до неї обумовлена соціальною значимістю і роллю застосування покарання до особи, яка вчинила злочин. Від того, наскільки законним, справедливим та обґрунто­ваним буде призначене покарання, залежить не лише доля винного у вчиненні злочину, а й досягнення цілей покарання (ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України) і тих завдань, що поставлені пе­ред кримінальним законодавством у цілому (ч. 1 ст. 1 Криміналь­ного кодексу України). Для призначення саме такого покарання суд зобов’язаний урахувати всі обставини справи у їх сукупності, в тому числі й ті з них, як пом’якшують або обтяжують покарання.

Обставини, що пом’якшують або обтяжують кримінальну відповідальність (покарання) - це встановлені судом за конкретною справою об’єктивні та суб’єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про зниження чи підвищення суспільної небезпечності вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим виступають підставами для пом’якшення чи посилення покарання.

Підставою кримінально-правової кваліфікації (кваліфікації злочинів) в юридичній літературі визнаються правові явища, виходячи з яких здійснюється кримінально-правова оцінка діяння, те, що лежить у її основі. Тому ці явища (підстави) повинні бути наявними ще до початку процесу кваліфікації, оскільки вони є базовими вихіднимиположеннями (підґрунтям) для здійснення таких дій. Аналізуючи це питання, слід враховувати, що в кримінально-правовій літературі кваліфікація розглядається і як певний розумовий процес, і як процесуально закріплений результат такого процесу.

Отже, при з’ясуванні можливості визнання складу злочину як юридичної підстави процесу кваліфікації злочинів (кваліфікація у широкому розумінні), слід враховувати, що доведення наявності ознак складу конкретного злочину визнається етапом стадії встановлення відповідності між ознаками діяння і нормою. Виходячи з цього, досить проблемно визнавати підставою певного процесу те явище, яке встановлюється тільки на його певній стадії.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: