Тип роботи:
Об'єм: 41 стор.
Вартiсть: 50 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи проблеми виховання культури спілкування дітей старшого дошкільного віку у грі
1.1. Особливості культури спілкування дітей старшого дошкільного віку
1.2. Види та класифікація ігор
1.3. Гра як засіб виховання культури спілкування
Розділ 2. Методичні аспекти використання сюжетно-рольових ігор як засобу формування культури спілкування старших дошкільників
2.1. Планування та організація проведення сюжетно-рольових ігор у процесі формування культури спілкування дошкільників
2.2. Методичні рекомендації з організації сюжетно-рольових ігор з метою виховання культури спілкування
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Висновок:
Отже, гра – природний спосіб розвитку дитини. Такою людину створила природа, бо невипадково дитинчата тварин всі життєво важливі навички набувають у грі. Тільки у грі дитина радісно і легко, як квітка під сонцем, розкриває свої творчі здібності, закріплює і засвоює нові навички і знання, розвиває моторику, спостережливість, фантазію, пам’ять, вчиться думати, аналізувати, долати труднощі, одночасно вбираючи в себе неоціненний досвід суспільства.
У людській культурі в основі найбільш значної форми суспільного життя лежить гра (суд, вибори президента, війни, зустрічі на найвищому рівні, виступи на асамблеях ООН, захист дипломів тощо). Розрізняють теоретичне уявлення про гру і реальну гру, яка часто приховує комерційні дії, що є протиріччям правил чесної гри.
Таким чином, гра має величезне розвивальне і виховне значення для формування дитини. Дитячі ігри будять у дитині різні почуття, слугують розвитку її духовних здібностей і дають початок корисним навичкам. Вони позитивно впливають на саморозвиток дитини, є найвищим моментом для остаточної підготовки дітей до самостійної діяльності.
Гра для дитини – це психологічне середовище, в якому проходять перші роки її життя. Вона природна для неї. Дорослому ж, якщо він хоче гарно спілкуватися з дитиною, розуміти її і допомагати її інтенсивному розвитку, необхідно освоїти її досконало. Гра повинна стати стилем спілкування з дитиною, щоб взаємовідносини дорослого і дитини не перетворювались на «війни».
Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному зв'язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває вихованців, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному заняття. Цікаві вправи та ігри використовуються на всіх етапах заняття: на початку, інколи для побудови всього заняття.
У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дітей. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвивальна і виховна функції діють у тісному зв'язку.
Гра для дитини виконує різноманітні функції, серед яких – соціалізація, навчання спілкуванню, виховання, відпочинок, задоволення, компенсація. У грі започатковується управління дитиною її поведінкою. Вона не здійснює ту діяльність, яка звична для дорослого, але відчуває під час гри приємні відчуття людини, яка може володіти ситуацією. Дитина нездатна здійснювати те, що робить дорослий, але у грі вона схожа на нього у світі, відмінному від дійсності, але у світі, який може реалізувати ті емоції, які поки що не можна відчути в реальності через незрілість фізичну і психологічну, відсутність умінь, навичок, знань.
Відомо, що ігрова діяльність, як одна з форм організації життя дітей, сприяє виникненню різних стосунків між ними. Саме взаємини у спільних іграх формують здатність входити у товариство гравців, діяти в ньому певним чином, встановлювати товариські і дружні стосунки, підкорятися його вимогам.
Тут виховується гуманне ставлення дітей одне до одного, взаєморозуміння, усвідомлення вимог вихователів і товаришів, уміння зважати на думку інших та інтереси всіх дітей.
Дослідження методологічних аспектів використання ігрової діяльності у процесі розвитку дошкільників дала нам можливість сформулювати принципи формування культури спілкування засобами сюжетно-рольової гри:
для того, щоб процес формування соціальної компетентності дітей протікав ефективніше, дорослими слід грати разом з ними;
починаючи з раннього віку і далі на кожному етапі дошкільного дитинства формуючи соціальну компетентність дітей необхідно орієнтувати їх на можливу взаємодію з «партнерами однолітками», навчати способам узгодження дій з партнерами;
дорослий, граючись разом з дітьми, протягом всього дошкільного дитинства, має на кожному його етапі розгортати гру таким чином, щоб діти «відкривали» й засвоювали специфічні, поступово ускладнені способи побудови гри.
Від вихователя певною мірою залежить не тільки моделювання процесу виховання, але і його творча позиція у проведенні ігор, тому що саме вихователь підбирає засоби впливу на дитину. Отже, головним у педагогічній діяльності є зміна характеру взаємодії дорослого і дитини. Дорослий повинен зайняти позицію не пасивного спостерігача, а актив-ного партнера в грі.
Таким чином, сюжетно-рольові ігри в комплексі з іншими виховними засобами являють собою основу формування гармонійно розвиненої активної особистості, здатної знаходити вихід із критичного становища, приймати рішення, проявляти ініціативу, тобто набувати тих якостей, які необхідні в майбутньому житті.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com