Тип роботи:
Об'єм: 30 стор.
Вартiсть: 60 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Функціонування та розвиток Електронних видань для молоді в Україні
1.1. Електронні ЗМІ та їх роль у сучасному медійному просторі
1.2. Електронні видання для молоді в Україні: тенденції, специфіка, тематика
Розділ ІІ. Молодіжний сленг на сторінках студентської преси: сучасні тенденції та проблеми етики
2.1. Особливості молодіжного сленгу на сторінках електронних ЗМІ
2.2. Жаргон та проблеми етики на сторінках молодіжних Інтернет-видань
Висновок
Список літератури
Висновок:
Мова – надзвичайно багатий, різноманітний та гнучкий інструмент, за допомогою якого можна виточувати найнезвичайніші мовленнєві конструкції, повні діаметрально різних експресивних забарвлень, що будуть задовольняти вимоги етики. Оскільки часто до молодіжних ЗМІ звертаються особи зі ще не цілком сформованим світоглядом і внутрішнім світом, питання етичних норм вживання ненормативної лексики у таких виданнях стоїть особливо гостро, адже на цю групу читачів інвективна та жаргонна лексика має найсильніший вплив.
Аналізуючи сучасну українську молодіжну пресу (журнали «Екстрим», «Молоко», «Шо», «Наш» та інші), можна помітити очевидне зниження (усереднення, масовізацію, огрубіння) мовного стандарту, що супроводжується активним уведенням елементів розмовного стилю мовлення, молодіжних жаргонізмів, ненормативної лексики. Зважаючи на це, вважаємо за доцільне привернути увагу громадськості до проблеми запобігання вживання ненормативної лексики в молодіжних ЗМІ і спонукати до дискусії з питання лінгвістичної цензури в сучасних мас-медіа України.
Слід зазначити, що використання сленгу в молодіжній університетській газеті з метою завоювання аудиторії – абсолютно популістський шлях. Використання деяких елементів студентського сленгу можливе, але має бути чітко дозованим. Як відомо, мова ЗМІ, на відміну від мови наукових видань, завжди відрізнялась певним ступенем демократичності. Демократизувати мову без обмежень - шлях до безграмотності та мовного (а значить, і ментального) примітивізму. В умовах сьогодення, коли загальний культурний рівень населення стрімко падає, університетська газета має бути джерелом мовної грамотності, культури спілкування, мовного смаку.
Отже, наші спостереження засвідчують, що характерною ознакою мови молодіжних видань є велика кількість запозичень з англійської мови. Більшість із проаналізованих іншомовних слів виконують номінативну функцію, тобто називають нові предмети та явища, а тому сприяють збагаченню словникового складу української мови. Однак чимало запозичень – дублетні форми питомих українських або раніше запозичених чужомовних лексем. Такі запозичення не відповідають ніяким мовним потребам. Загалом вони тільки засмічують рідну мову, спричиняють труднощі при читанні, нерідко призводять до недостатнього чи навіть неправильного розуміння медіа-тексту. Вважаємо, що задля збереження самобутності української мови журналістам молодіжних ЗМІ слід уникати невиправданого вживання іншомовних слів, незважаючи на «модні тенденції в усному спілкуванні сучасної молоді. Проблема паритетного співвідношення питомої та запозиченої лексики залишається актуальною.
Молодіжна інтернет-журналістика в Україні тільки починає сьогодні розвиватися. І дуже важливо саме у період становлення підтримувати її не тільки фінансово, а й професійним підходом до написання матеріалів, дизайнерським оформленням веб-видань та ін.
Перш за все необхідно на законодавчому рівні забезпечити належне функціонування інтернет-видань для молоді та дотримання ними норм журналістської етики. Розвиток ЗМІ для молоді, зокрема мережевих газет та журналів, – важливий крок до виховання молодого покоління нації, за яким і стоїть майбутнє нашої держави.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com