15 Червня 2014 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
40 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Комунікативні потреби як складова комунікативної діяльності та особливості їх формування у молодших школярів
Розділ 2. Характеристика розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку та особливості їх розвитку
Розділ 3. Формування комунікативних потреб розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку
Розділ 4. Характеристика методик, цілей і завдань дослідження
Розділ 5. Аналіз результатів дослідження комунікативних потреб розумово відсталих молодших школярів
Розділ 6. Напрямки корекції роботи щодо розвитку комунікативних потреб розумово відсталих молодших школярів
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Висновок:
Отже, наявність у розумово відсталої дитини навичок спілкування є визначальним фактором її розвитку та подолання патології, запорукою успішної соціалізації та адаптації в суспільстві.
Розумова відсталість спричиняє нерівномірні зміни у дитини різних сторін психічної діяльності. Спостереження та експериментальні дослідження дають матеріали, що дозволяють говорити про те, що одні психічні процеси виявляються у неї несформованими більш різко, інші – залишаються відносно збереженими. Цим певною мірою зумовлені існуючі між дітьми індивідуальні відмінності, що виявляються й у пізнавальній діяльності, і в особистісній сфері.
Структура психіки розумово відсталої дитини надзвичайно складна. Первинний дефект призводить до виникнення багатьох інших вторинних і третинних відхилень. Порушення пізнавальної діяльності та особистості дитини із загальним психічним недорозвиненням виразно виявляються в самих різних його проявах. Дефекти пізнання і поведінки мимоволі привертають до себе увагу оточуючих. Однак поряд з недоліками цим дітям властиві й деякі позитивні можливості, наявність яких служить опорою, що забезпечує процес розвитку.
Діти з розумовою відсталістю здатні до розвитку, який здійснюється уповільнено, атипово, з багатьма відхиленнями від норми. Тим не менше, він являє собою поступальний процес, вносить якісні зміни у психічну діяльність дітей.
Метою експерименту було вивчення комунікативних потреб дітей молодшого шкільного віку, виявлення рівнів сформованості соціально-комунікативної компетенції розумово відсталих дітей.
У ході дослідження ми прийшли до наступних висновків:
1. Загальна характеристика спілкування і поведінки розумово відсталого молодшого школяра відображає, насамперед, порушення соціальної адаптації, що має постійний, хронічний характер.
2. Учні з розумовою відсталістю характеризуються поганою соціальною пристосовністю до умов життя у суспільстві в силу своїх психологічних властивостей. Соціальні норми не надають на їх поведінку істотного впливу. Оскільки оцінка життєвих ситуацій здійснюється не з позицій соціальних вимог, а виходячи з особистих переживань і проблем, то поведінка може протікати без урахування умов виникаючих ситуацій і можливих наслідків.
3. Спілкування і поведінка розумово відсталих молодших школярів управляється, в основному, афективними установками, а вчинки оточуючих можуть розцінюватися як такі, що ущемляють особистість, що в свою чергу призводить до залежності людини та її поведінки від суб’єктивного бачення ситуації.
В результаті проведеного дослідження можемо визначити такі перспективні напрями розвитку комунікативних здібностей у розумово відсталих молодших школярів в: забезпечення мотиваційної готовності дітей до розвитку їх комунікативного потенціалу; забезпечення можливості засвоєння дітьми необхідних комунікативних знань; розвиток навичок і вмінь спілкування (вступати в контакт, виявляти ініціативу, вільно використовувати й інтерпретувати вербальні і невербальні засоби комунікації, координувати виконання спільних завдань, адекватно сприймати своїх співрозмовників тощо); допомога дітям з особливими потребами у подоланні їх комунікативних труднощів; підтримання сприятливого психологічного клімату дитячого колективу, в якому навчаються та виховуються діти з обмеженими можливостями; сприяння оптимізації спілкування в сім’ях, які виховують дитину з особливими потребами, розвиток їх психологічної стійкості. Розробку, підбір і реалізацію розвиваючих та психокорекційних програм можуть здійснювати психологи та соціальні педагоги (бажано у співпраці з медичними працівниками) залежно від оцінки способів пристосування дитини до оточуючого світу, рівня її дезадаптації, патологічних проявів, актуального самопочуття.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
