19 Червня 2014 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
55 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОГО НЕДОРОЗВИНЕННЯ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ
1.1. Особливості розвитку дітей з різними видами знм
1.2. Особливості формування мовленнєвих умінь у дошкільників з вадами мовлення
1.3. Дидактична гра як засіб подолання ЗНМ у дітей дошкільного віку
2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ
2.1. Організація дослідження розвитку мовлення дітей дошкільного віку із ЗНМ
2.2. Методика використання дидактичних ігор у процесі корекційної роботи з дошкільниками із ЗНМ
2.3. Аналіз ефективності запропонованих вправ у подоланні ЗНМ у дітей дошкільного віку
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
Висновок:
Навчання дітей із порушеннями мовлення передбачає їх усебічний розвиток і спирається на принцип гуманізації освіти дітей з особливими освітніми потребами, що має на меті інтеграцію дитини в суспільство.
Останнім часом значно підвищився інтерес фахівців до проблем раннього вивчення, діагностики та попередження порушень мовленнєвого розвитку дітей. Це пояснюється тенденціями до збільшення кількості дітей із тяжкими мовленнєвими порушеннями, зокрема, з загальним недорозвиненням мовлення.
Загальне недорозвинення мовлення може виступати як самостійний мовленнєвий розлад, або як сукупність симптомів, що спостерігаються у дітей із тяжкими мовленнєвими патологіями (алалією, дитячою афазією, дизартрією, ринолалією).
У дітей цієї категорії спостерігається відхилення у формуванні мовленнєвої діяльності в плані засвоєння і використання всіх компонентів мовленнєвої системи. Мовлення у дітей з’являється в 3-4, в іноді після 6 років.
У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.
Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту, розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами (які було складено у 80-ті роки). Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.
Проте, як відомо, діти навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, що вступають до масових шкіл, становлять основний контингент невстигаючих учнів (передусім з предметів мовного циклу).
Гра є найбільш ефективним засобом для формування розвивального середовища. Тому в організації корекційно-виховної з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку, значна роль належить грі. Вона повинна посісти істотне місце в логопедичній роботі. Але, звичайно, було б не правильно здійснювати всю корекційну роботу лише ігровими методами. Логопед, враховуючи конкретні умови роботи з тими чи іншими дітьми, зокрема рівень їх розвитку, ставлення до занять, стомлюваність тощо, вирішує, коли і як використовувати гру. Навчаючи дітей в процесі гри, педагог прагне, щоб радість від ігрової діяльності поступово перейшла в радість навчання. Включаючи гру в заняття, логопед турбується, щоб основне дидактичне завдання, яке складає зміст гри, відповідало навчальній меті заняття, було для дітей посильним, сприяло максимальній активізації не тільки мовлення а й розумової діяльності.
Слід зазначити, що будь-яка гра сприяє вихованню не однієї, а багатьох якостей особистості, вимагає участі різних аналізаторів і психічних процесів, викликає різноманітні емоції і, звичайно ж, сприяє мовленнєвому розвитку дитини.
На констатуючому етапі експерименту діагностичні дослідження дозволили нам виявити первинний рівень розвитку мови дітей і наявність дефекту.
У процесі подолання ЗНМ доцільно використовувати дидактичні ігри та словниково-логічні вправи – порівняння слів за значенням, виділення в них спільних та відмінних семантичних ознак, групування слів за варіативними ознаками; установлення різних форм зв’язків між словами (синтагматичних, ситуативних, образно-мотивованих, детермінованих, логічних, понятійних).
На прикінцевому етапі дослідження було проведено порівняльні підсумкові зрізи з метою виявлення ефективності розробленої експериментальної методики виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку. За результатами виявилося, що у вихованні звукової культури мовлення дітей відбулися відчутні позитивні зміни.
Отже, формування мовлення у дітей із ЗНМ засобами дидактичних ігор та вправ у процесі логопедичної роботи є доцільним.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
