Тип роботи:
Об'єм: 30 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ 1. Роль навіювання у педагогічному процесі
1.1. Навіювання як засіб сугестивного впливу на особистість учня
1.2. Види навіювання
Розділ 2. Механізм навіювання та методичні аспекти його використання у педагогічній діяльності
2.1. Форми педагогічного навіювання та умови їх ефективності
2.2. Техніка навіюючого педагогічного впливу
Висновки
Список літератури
Висновок:
Педагогічна техніка як сукупність професійних умінь сприяє гармонійному поєднанню внутрішнього змісту діяльності вчителя і зовнішнього його вираження. І лише тоді майстерність педагога виявиться в синтезі духовної культури і педагогічно доцільної зовнішньої виразності.
Навіювання – це спосіб впливу на особистість, заснований на некритичному сприйманні інформації об’єктом впливу. Важливою відмінністю навіювання від переконання є його спрямованість не на логіку та розум особистості, її здатність мислити та розмірковувати, а на емоції людини, її готовність отримати готові інструкції до дії. Приклад – метод виховання, заснований на свідомому відтворенні особистістю певних способів поведінки.
Навіювання може бути прямим (імперативним) і непрямим, навмисним і ненавмисним, отриманим в безсонному стані, в гіпнотичному стані, у природному сні, в постгіпнотичному стані.
Навіювання, як метод педагогічного і психологічного впливу, повинне використовуватись значно частіше ніж такі методи, як: переконання, пряме навіювання, заохочення і покарання.
У педагогічній праці можливе використання прямих і непрямих видів навіювання. При цьому користь від прямих навіювань полягає в тому, що вони:
мають безпосередній зв’язок із проблемами сугеренда;
ясно визначають і постійно нагадують про мету, до якої йде сугеренд;
безпосередньо й активно утягують сугеренда в сам процес сугестивної трансформації;
можуть слугувати моделлю у вирішенні майбутніх складностей, які можуть виникнути в сугеренда при свідомому вирішенні проблем.
Недоліки прямих навіювань полягають у тому, що в них:
доводиться покладатися на те, щоб сугеренд свідомо піддався впливу сугестора;
у меншому ступені використовуються резерви несвідомого сугеренда;
безпосереднє згадування проблеми сугеренда, потенційно небезпечної для нього, може викликати опір прямому навіюванню.
Користь непрямих навіювань полягає в тому, що вони:
дозволяють краще використовувати несвідомі резерви психіки сугеренда;
актуалізують ресурсні спогади, відчуття й асоціації, які можуть мати терапевтичне й педагогічне значення;
дозволяють втягувати в сугестивну трансформацію різні рівні функціонування психіки сугеренда;
збільшують часовий період між навіюванням сугестора й відповідними реакціями сугеренда, що зменшує необхідність активізації останнім захисних бар’єрів.
Недоліки непрямих навіювань полягають у тому, що:
у сугеренда може виникнути відчуття того, що сугестор не в змозі або не бажає займатися його проблемою;
сугеренд може відчути, що ним, можливо, цілеспрямовано маніпулюють або навіть обманюють;
навіть якщо проблема сугеренда буде вирішена на несвідомому рівні, то це не дасть йому ключ до вирішення майбутніх проблем на свідомому рівні.
Для педагогічної практики, перш за все, важливо розкрити галузь застосування засобів, що рекомендуються. Педагогові необхідно знати, в яких типових ситуаціях доцільно застосувати той або інший спосіб дії.
Це відноситься до будь-якого методу виховання, тим більше до такого технічно складному, як навіювання. Педагог повинен знати, коли і якою мірою слід скористатися податливістю школяра до психічного тиску.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com