Тип роботи:
Об'єм: 39 стор.
Вартiсть: 90 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ 1. Поняття та сутність концепції корисності
1.1. Поняття корисності, її особливості та спосіб досягнення
1.2. Загальна і гранична корисність
1.3. Функція корисності, її модифікації
Розділ 2. Практичне Застосування теорії вибору споживача і функція корисності
2.1. Модель вибору споживача на основі ординалістського підходу
2.2. Кардиналістській підхід та теорії граничної корисності блага
2.3. Дослідження поведінки споживачів в умовах становлення ринкової економіки в Україні
Розділ 3. Концепція формування моделі поведінки споживачів на основі теорії корисності
3.1. Оптимізація розподілу суспільного добробуту за допомогою інструментарію теорії корисності
3.2. Проблеми формування моделі поведінки споживача в ринкових умовах
Висновок
Література
Висновок:
Таким чином, теорія споживацького вибору заснована на припущенні, що люди ведуть себе раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб, купуючи товари і оплачуючи послуги у певному їх поєднанні. Споживачі роблять свій вибір шляхом порівняння наборів споживчих товарів і послуг. Споживачі максимізують задоволення, якого можуть досягти при обмеженому доступному їм бюджеті. Коли споживач максимізує задоволення, споживаючи деякі кількості кожного з двох товарів, гранична норма заміщення дорівнює співвідношенню цін двох товарів.
Тому однією з найскладніших проблем в мікроекономіці є проблема вимірювання корисності.
Поведінка споживача на ринку товарів зводиться до максимізації його функції корисності при заданому бюджетному обмеженні. Готовність споживача віддати певну частину свого бюджету в обмін за бажане благо називається попитом споживача на благо. Для визначення чинників, що впливають на обсяг попиту споживача, і характеру їхнього впливу в даний час існують дві фундаментальні концепції споживчого попиту: кардиналістська і ординалістська. З обох концепцій виходить, що об’єм індивідуального попиту на благо залежить від його ціни, цін інших благ і бюджету (доходу) споживача. Кількісною мірою ступеня впливу цих чинників на об’єм попиту є коефіцієнти прямої еластичності, перехресної еластичності і еластичності попиту по доходу.
Пильна увага до раціонального споживчого вибору і його виміру викликала виникнення двох протилежних напрямів у маржиналістській теорії: кардиналістського (кількісного) й ординалістського (порядкового).
Споживча поведінка розглядається з позиції кількісного (кардиналистского) та порядкового (ординалистского) підходів до вимірювання корисності.
Відповідно кількісного підходу, теорія виходить з того, що споживач порівнює корисності різних благ. Він прагне придбати на обмежений грошовий дохід такий набір благ, який дозволив би максимізувати задоволення потреб, і при цьому дотримується правила максимізації корисності, коли граничні корисності придбаних товарів та послуг у розрахунку на грошову одиницю споживача виявляються однаковими.
Раціональний споживчий вибір з позицій ординалістського підходу, прихильниками якого були В. Парето, Е. Слуцький, Дж. Хікс, визначається шляхом поєднання споживчих переваг з його бюджетними обмеженнями.
Для тих випадків, коли безпосереднє сприйняття неможливе або потрібні точні виміри, людям через особливості відображення світу в їх психіці все одно доводиться використовувати систему відносних вимірів.
Щоб виміряти масу предмета, її порівнюють з еталоном (кілограмом), відстань визначаємо, порівнюючи її з метром, для вимірювання часу еталоном є секунда і т. д. Ця нездатність людини сприймати абсолютні величини призвела зокрема до того, що кардиналістський підхід залишився в науковому минулому мікроекономіки, а ординалістський підхід у мікроекономічній теорії поведінки споживача переміг, оскільки саме він більшою мірою відповідає тому, як насправді споживач оцінює блага.
Таким чином, два неокласичних підходи надають у наше розпорядження дві протилежні думки про застосування процедур виміру величини корисності, але обидва підходи наближають нас тільки до розуміння цінності об’єктів споживання, початок міркувань про яку було покладено в працях А. Тюрго, А. Сміта, Д. Рікардо і демонструють лише один мотив діяльності людини, яка споживає, – раціональне одержання максимального задоволення.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com