Тип роботи:
Об'єм: 47 стор.
Вартiсть: 100 грн.
Змiст:
Вступ
1. Теоретичні аспекти розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення у дошкільному віці
1.1. Особливості розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення в онтогенезі
1.2. Характеристика порушень фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку
1.3. Прийоми формування правильної вимови фонем у дітей
2. Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення у дошкільників із ЗНМ 3-го рівня
2.1. Дослідження рівня мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку
2.2. Розробка моделі корекційного впливу у процесі формування правильної вимови фонем у дітей
2.3. Аналіз ефективності запропонованих вправ у процесі корекції фонетико-фонематичних порушень мовлення
Висновок
Список використаних джерел
Висновок:
Отже, у даній курсовій роботі було розглянуто особливості фонематичної сторони мовлення у дошкільників із ЗНМ 3-рівня.
Навчання та виховання дітей із порушеннями мовлення передбачає їх усебічний розвиток і спирається на принцип гуманізації освіти дітей з особливими освітніми потребами, що має на меті інтеграцію дитини в суспільство.
У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.
Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту, розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами (які було складено у 80-ті роки). Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.
Проте, як відомо, діти навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, що вступають до масових шкіл, становлять основний контингент невстигаючих учнів (передусім з предметів мовного циклу).
Мовленнєві дефекти порушують можливість вільного спілкування дитини з іншими людьми. Усвідомлення власної мовленнєвої недостатності зазвичай викликає негативні емоціональні стани: почуття соціальної соціальної неповноцінності, страх мовлення, постійні переживання. Усе це ставить під загрозу соціальну значимість особистості і сприяє формуванню своєрідних психологічних і патопсихологічних особливостей, що вимагає проведення спеціальної роботи, спрямованої на соціальну адаптацію і реадаптацію дитини.
З огляду на вищесказане, система виховання й навчання дітей з ФФНМ, що склалася на сьогодні, не в усіх випадках відповідає можливостям дітей зі вказаними відхиленнями у розвитку. Окрім того, зміни в системі загальної середньої освіти в Україні, пов’язані з розробкою та впровадженням державного освітнього стандарту, розвиток багатоваріантної освітньої системи приводять до необхідності визначення нового статусу спеціальної освіти (зокрема для дітей з порушеннями мовлення).
Фонетична сторона мовлення являє собою тісну взаємодію основних її компонентів: звуковимови і просодики. Різноманітні фонетичні засоби формування висловлювання (темп, ритм, наголос, інтонація) тісним чином взаємодіють, визначаючи як смисловий зміст, тик і ставлення мовця до змісту.
Було з’ясовано, що постановка звуків мовлення у кожному окремому випадку може здійснюватися по різному. Вибір прийому постановки звука мовлення здійснюється з урахуванням характеру неправильної вимови фонеми та причин, що зумовили виникнення вади звуковимови. Чим більш складними є порушення моторики та дихання у дітей тим більше форм допомоги потребують діти для формування у них правильної артикуляції звука мовлення.
На констатуючому етапі експерименту діагностичні дослідження дозволили нам виявити первинний рівень розвитку мови дітей і наявність дефекту.
Основні напрями корекційної роботи у процесі підготовки дитини з ФФНМ до шкільного навчання:
I. Розумовий розвиток.
1. Розширення кола знань і уявлень про довкілля.
2. Розвиток пізнавальної активності.
3. Розвиток мисленнєвих процесів (аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, умовиводів, розуміння причинно-наслідкових зв’язків).
4. Формування продуктивних способів запам’ятовування.
5. Розвиток довільної уваги (її рівномірного розподілу та переключуваності).
II. Розвиток мовлення.
1. Розвиток фонетико-фонематичної системи мовлення: формування мовно-рухових функцій, постановка і автоматизація звуків, формування звукових образів слів, які відповідають мовним нормам, формування розумової дії звукового налізу з опорою на слухове сприймання і у внутрішньому плані формування слухового контролю мовлення.
2. Розвиток словника: формування, уточнення й диференціація різних типів лексичних значень (антонімічних, синонімічних, багатозначних, переносних, твірних і похідних) і відпрацьовування на цій основі норм лексичної сполучуваності слів. Формування узагальнюючої функції слова (її різних рівнів).
У процесі формування названих значень доцільно використовувати словниково-логічні вправи – порівняння слів за значенням, виділення в них спільних та відмінних семантичних ознак, групування слів за варіативними ознаками; установлення різних форм зв’язків між словами (синтагматичних, ситуативних, образно-мотивованих, детермінованих, логічних, понятійних).
3. Удосконалювання граматичних навичок: диференціація предметно-синтаксичного значення граматичних морфем, формування навички їхнього практичного виокремлення, спрямованості уваги на граматичне оформлення мовлення; формування різних типів синтаксичних конструкцій речення, розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.
4. Розвиток різних форм зв’язного мовлення.
На прикінцевому етапі дослідження було проведено порівняльні підсумкові зрізи з метою виявлення ефективності розробленої експериментальної методики виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку. За результатами виявилося, що у вихованні звукової культури мовлення дітей відбулися відчутні позитивні зміни.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com