Тип роботи:
Об'єм: 44 стор.
Вартiсть: 50 грн.
Змiст:
Вступ
1. Теоретичні основи балансового узагальнення
1.1. Тенденції визначення балансу в історичному розвитку
1.2. Поняття та значення бухгалтерського балансу
1.3 Порядок читання та аналізу балансу
2. Баланс як метод узагальнення даних поточного обліку
2.1. Порядок складання балансу
2.2. Узагальнення даних поточного обліку
2.3. Метод балансового узагальнення
3. Шляхи удосконалення методики складання балансу підприємства
3.1. Заповнення форми «Балансу» з використанням комп’ютерних програм
3.2. Використання зарубіжного досвіду з метою вдосконалення складання балансу
висновки
Використана література
Висновок:
Перехід України до ринкової моделі господарювання з переважанням приватної форми власності викликає необхідність проведення відповідних змін у системі бухгалтерського обліку. Для посилення контролюючої функції обліку необхідно об’єднати зусилля державних та місцевих органів, представників наукових і суспільних кіл, спеціалістів-практиків в галузі бухгалтерського обліку і аудиту на реалізацію якісного інформативного забезпечення користувачів фінансовою звітністю.
Дефініція балансу пройшла тривалий, іноді суперечливий шлях розвитку. В цілому баланс як самостійна бухгалтерська категорія сформувалась у кінці XVII – на початку XVIII ст. Кінцеве розуміння балансу формувалось під впливом глибоких досліджень не тільки в обліку, але і в економіці, фінансах, праві та інших економічних напрямках.
Специфіка балансового методу в бухгалтерському обліку пояснюється наступними характеристиками:
1) кожна господарська операція відображається не менше, ніж на двох рахунках;
2) підсумки активу і пасиву балансу змінюються в тому випадку, коли господарська операція проходить одночасно по статтях складу господарських засобів та їх джерел;
3) зберігається рівність підсумків активу і пасиву після будь-якої операції.
В основу класифікації бухгалтерських балансів – обов’язкового пізнавального акту – повинна бути покладена мета складання такого балансу. Розроблена класифікація наближує погляди різних авторів та забезпечує теорію і практику єдиною і повною класифікацією бухгалтерських балансів, що базується на ознаках їх адресності.
Відсутність довідкової служби, яка б надавала мінімум інформації про підприємства, недостатня кількість і якість ділових довідників, абсолютна перевага друкованих інформаційних продуктів над електронними, – ці причини не дають можливості широкій громадськості робити висновки про діяльність підприємства. Тому необхідно чітко і послідовно дотримуватись вимог до балансу як центрального бухгалтерського звіту.
Система заходів, що передбачає продумане складання балансу згідно з чинним законодавством, формує балансову політику підприємства. Розглянуті теоретичні і практичні питання організації системи об’єктивного інформування керівників і фахівців на різних об’єктах управління, дають змогу користуватися інструментарієм балансової політики в залежності від мети зацікавлених осіб.
На достовірність балансу впливають такі фактори, як нехтування позабалансовим обліком та застосування способів фальсифікації балансів. Уникнути цього можна шляхом прийняття законодавства про обов’язкове ведення позабалансового обліку та складання звітності по ньому, а також шляхом впровадження більш жорстких правил захисту інтересів користувачів бухгалтерською звітністю.
Основна увага при складанні звітності повинна в першу чергу звертатися на відображення у ній корисної інформації, а не на обсяг даних. Це дозволить розробити чітку систему пояснювальних записок на основі релевантності інформації для прийняття рішень.
До недоліків діючої форми бухгалтерського балансу можна віднести непостійність оцінки засобів на момент складання балансу та порушення принципів економічного групування засобів. Виходячи з факторів, що впливають на структуру балансу і осмислюючи тенденції її розвитку, запропонована нова структура балансу, яка має на меті підвищити його аналітичність.
При побудові балансу слід приділити увагу питанню групування цінностей, які обліковуються, та їх розподілу на відповідні рубрики за загальним для всіх підприємств планом. В іншому випадку, читання балансів є важким завданням не тільки для широкої публіки, але і для спеціалістів бухгалтерського обліку.
Перегляд структури і змісту балансу необхідно робити одночасно з удосконаленням Плану рахунків бухгалтерського обліку, який є методологічною основою формування поточної результативної інформації. Потрібно досягти того, щоб перелік синтетичних рахунків, який передбачається в Плані, за нумерацією і змістом був пов’язаний з переліком статей балансу. Відсутність такого узгодження призводить до додаткових затрат праці при складанні балансу.
Реформу системи бухгалтерського обліку не можна вважати закінченою доти, доки:
1) усі керівники підприємств України не зрозуміють необхідності використання даних, сформульованих МСБО для внутрішнього управління. Іншими словами, керівники повинні усвідомити необхідність користування власними формами управлінської звітності;
2) бухгалтери підприємств не навчаться подавати звітність бездоганної якості, вірогідність якої забезпечує система внутрішнього аудиту з кваліфікованим персоналом.
На сучасному етапі впровадження МСБО завдання полягає в тому, щоб:
1) упорядкувати понятійний апарат, який використовується в МСБО;
2) змоделювати на конкретних прикладах систему, яка дасть змогу у щоденній роботі накопичувати інформацію за поновленими правилами;
3) поширити досвід підприємств з іноземними інвестиціями, які вже працювали з МСБО. При цьому необхідно зміцнити ті національні традиції бухгалтерського обліку, що найбільш адекватно відповідають ринковим умовам господарювання, орієнтованим на МСБО.
Узгодження національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами включає відповідні зміни в роботі по підготовці і підвищенню кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим розроблена програма дисципліни “Бухгалтерська звітність” і впроваджена на кафедрі економіки обліку і аудиту Житомирського інженерно-технологічного інституту.
Розроблена методика складання балансів із застосуванням комп’ютерної техніки під кутом своєчасного та повного забезпечення інформацією керівників дає змогу ефективно використовувати комплексні інформаційні системи як перспективний спосіб прискорення процесу пошуку і розповсюдження інформації між її користувачами. Автор підтримує точку зору, що на нижніх рівнях управління повинен складатися якомога детальніший баланс. Для вищих рівнів управління потрібно подавати агрегований баланс з певним групуванням цілого ряду статей.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com