Тип роботи:
Об'єм: 39 стор.
Вартiсть: 50 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Теоретико-методологічні аспекти дослідження економічного зростання
1.1. Економічне зростання та економічний розвиток
1.2. Джерела та фактори економічного зростання
Розділ ІІ. Роль освіти як фактора економічного зростання
2.1. Освіта як економічна категорія
2.2. Основні підходи до визначення ефективності впливу освіти на економічне зростання
Розділ ІІІ. Освіта як фактор економічного зростання в Україні
Висновки
Література
Висновок:
При нинішньому стані економіки державне замовлення не буде об'єктивно відображати дійсні потреби суспільства в спеціалістах із вищою освітою. Особливість системи освіти полягає в тому, що вона нормально функціонує тільки в тому випадку, коли її не зв'язують вирішенням тимчасових завдань, а дають можливість враховувати перспективи розвитку економіки і, відповідно, зростання потреби в спеціалістах. У сфері освіти не повинно бути різких рухів, оскільки вони спричиняють серйозні негативні наслідки в економіці. Розвиток суспільства, економіки передбачає динамічне розширення масштабів діяльності системи освіти, але аж ніяк не згортання її. Особливу обережність слід проявляти по відношенню у стосунку до вузів технічного профілю, оскільки інженерні школи, навчальні лабораторії технічних вузів формуються на протязі багатьох десятиліть.
Реформування освіти за даних умов вимагає створення можливостей для залучення у сферу освіти засобів із позабюджетних джерел. Необхідно забезпечити системі загальної освіти пріоритетне фінансування в обсягах не нижчих 6 відсотків від ВВП. З економічної точки зору це означає, що середня зарплата учителя має бути вищою від середньої у промисловості. Напевне, що від зростання рівня заробітної плати якість творчої праці, а саме такою є праця вчителя, не зросте. Але, по-перше, рівень заробітної плати впливає на кадровий склад, а, по-друге, нинішній рівень оплати праці вчителів (нижче прожиткового мінімуму) знівелює не тільки будь-яке творче ставлення до праці, а й освоєння нових методик і оновлення змісту навчального процесу. Проте позабюджетні кошти не повинні відігравати роль бюджетнозамінних, тобто наявність позабюджетних коштів не повинна впливати на обсяг бюджетного фінансування, оскільки позабюджетні кошти, отримані за рахунок нерегламентованої додаткової діяльності або інших індивідуальних і часових джерел, не можуть бути бюджетнозамінними в силу своєї нестабільності. Вони служать стимулюючим фактором додаткового розвитку. Крім того, у більшості шкіл обмежені можливості формування позабюджетних коштів. Отже, пріоритетний розвиток системи освіти можна здійснювати тільки за рахунок бюджетного державного цільового фінансування. Держава здатна забезпечити додаткові надходження позабюджетних коштів у систему освіти за рахунок правильно побудованої податкової політики.
Відповідальність за врахування загальних та довгочасних інтересів в процесі освітніх консультацій залишається за державою. Однак, вона не може успішно виконувати цю роль за допомогою старих механізмів, тобто беручи на себе головну відповідальність за визначення політики та її втілення. В новому контексті роль держави буде полягати в організації консультацій, в доставлянні всієї необхідної інформації на стіл переговорів, в оцінці результатів, необхідних діях і гарантуванні поваги до правил гри, які всіма прийняті. В такому контексті після визначення загальнонаціональних інтересів і довгострокових перспектив, її функції полягають у встановленні цілей, оцінці результатів і втручанні, якщо результати є незадовільними.
Для того, щоб держава відігравала цю стратегічну роль, угоди і політична воля є необхідними, але не достатніми умовами. Впровадження довгострокових перспектив в освітні рішення потребує здатності ясно передбачати майбутні потреби і проблеми. Ця здібність передбачати буде залежати від точності діагнозу поточної ситуації, наявності значного обсягу інформації стосовно глобальних тенденцій і механізмів оцінки вжитих заходів з тим, щоб попередити негативні результати ще до того, як стане важко і дуже коштовне щось міняти. Саме тому велика увага повинна бути приділена поліпшенню інформаційної системи (вимір результатів, огляд міжнародних тенденцій тощо) при зміні системи освітнього менеджменту.
Крім того, освітні зміни, які ґрунтуються на інноваціях, означають зрушення від підходу, що ґрунтується на зміні пропозиції, до підходу, в основі якого лежить активна роль попиту. Традиційні реформи, як правило, намагалися змінити певні конкретні аспекти освітньої пропозиції (такі як зміст, структура системи, обладнання, викладацький склад тощо). Роль попиту була недооцінена чи розглядалася тільки на початкових стадіях процесу змін, В майбутньому, навпаки, попит на освіту буде відігравати активну роль в процесі змін та інновацій, чому і важливо визначати стратегію поліпшення їх якості. З цієї точки зору найбільш перспективним підходом буде залучення більшої і кращої інформації для користувачів освітньої системи.
Саме такі аспекти підвищення ефективності освітньої діяльності привертають останнім часом все більшу увагу в різних країнах. Вони знаходять свій прояв в обговоренні питань трьох напрямів:
1) як поєднати право на особистість і повагу до різноманітності людей із необхідністю встановлення суспільного консенсусу,
2) як гарантувати соціальну рівність при розподілі освітніх послуг;
3) як забезпечити динамізм та ефективність будь-яких освітніх послуг в суспільстві, що зазнає змін прискореними темпами і потребує ефективного використання наявних ресурсів.
Для сучасної України важливим і актуальним завданням виступає врахування світового досвіду тих змін, що мають місце в освіті наприкінці тисячоліття. Вивчення особливостей реформування освіти в різних країнах необхідно не для того, щоб сліпо їх копіювати. Важливо не повторювати їх помилок, і дуже виважено, без крайнощів здійснювати перетворення в такій сфері, як освіта. Особливо обережно мають проводитися процеси приватизації в освіті. Поширення приватного сектору освіти, хоча і е реальністю сучасного світу, але майже повсюдно здійснюється при провідній участі державного сектору. Забезпечення високої якості освіти на основі досягнення уніфікованості і стандартизації освітніх послуг має водночас підтримувати тенденцію збереження національної особливості і неповторності нашої системи освіти, позитивного досвіду, нагромадженого століттями.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com