ID роботи: 9779
Тип роботи:
Об'єм: 33 стор.
Вартiсть: 50 грн.

---

Змiст:

Вступ

1. Поняття та характеристика рецидивної злочинності

2.Детермінанти рецидивної злочинності

3. Кримінологічна характеристика особистості рецидивіста

4. Попередження рецидивної злочинності

Висновки

Список використаних джерел

Висновок:

Кримінологічна та оперативно-розшукова характеристика рецидивної злочинності свід­чать, що особа рецидивіста і вчинені ним зло­чини мають ряд особливостей, що дозволяє виділити її із загальної злочинності та розгля­дати як самостійне соціальне явище, для за­побігання й боротьби з яким необхідно засто­сування специфічних заходів, у тому числі оперативно-розшукового характеру.

Рецидивна злочинність являє собою вид злочинності, який у кримінальній науці визначається  як сукупності злочинів, скоєних особами, які вже зазнали кримінального покарання або інших заходів кримінально – правового характеру за раніше скоєні злочини.

У науковій літературі рецидив поділяється за видами або формами: загальний – повторне вчинення злочину будь-якого характеру; спеціальний – повторне вчинення злочину, тотожного або однорідного першому.

Основною властивістю рецидивної злочинності є її підвищена суспільна небезпечність, що не зводиться до суспільної небезпечності окремих рецидивних злочинів та осіб, які їх учинили, а також до розуміння небезпечності чи то злочинного діяння, чи то особи або наслідків діяння з позиції кримінального права. Це інтегративна властивість, що утворюється внаслідок деструктивного впливу цього виду злочинних проявів на суспільні відносини, соціальні інститути, правосвідомість, стан правопорядку, що склався у суспільстві, систему законодавства, саму кримінальну реальність та ін.

Рецидивна злочинність, будучи частиною злочинності в цілому, характеризується тими ж закономірностями, обумовлена тими ж об’єктивними і суб’єктивними факторами. Але в той же час вона являє собою особливе соціальне явище, набагато більш небезпечне, ніж первинна злочинність.

Специфічні умови рецидивної злочинності, як і частина умов злочинності взагалі, носять об’єктивний і суб’єктивний характер.

До умов об’єктивного характеру можна віднести недоліки в кримінальному законодавстві, пов’язані з недосконалістю окремих норм, що стосуються кримінальної відповідальності рецидивістів. До факторів загальносоціального характеру має безпосереднє відношення економічний спад, безробіття, неблагополучна ситуація в державі. Крім того, до них можна віднести невисоку ефективність роботи правоохоронних органів та органів правосуддя, діяльності виправних установ, низький рівень контролю (адміністративного нагляду), корумпованість окремих представників цих органів.  Багато невирішених питань і в наукових дослідженнях проблем профілактики рецидивної злочинності. Процеси алкоголізації і наркотизації в сучасній Україні носять все більш прогресивний характер і з легкістю детермінують вчинення нових злочинів. Тенденція «омолодження» злочинності і високий рівень злочинності неповнолітніх також істотно впливають на активне відтворення рецидивної злочинності.

Що стосується спеціально-кримінологічних чинників, то до них можна віднести додаткову криміналізацію засуджених в пенітенціарних установах, придбання ними кримінального досвіду. У колоніях і тюрмах засуджені ще більш активно входять в злочинний світ, приймаючи його традиції і звичаї. Вони вже не думають, що вчиняють протиправні діяння і не намагаються повернутися до чесного життя. Коли ж особи, які відбули покарання в місцях позбавлення волі, звільняються, вони не можуть знайти роботу, житло. Результат - вчинення нових злочинів.

Під особистістю рецидивіста (рецидивного злочинця) розуміється особа, яка неодноразово вчиняє злочини (корисливого, насильницького, корисливо-насильницького та іншого характеру) та відрізняється підвищеною тривожністю, емоційною збудливістю, хорошою пристосовністю у кримінальному середовищі, а також у місцях позбавлення волі, та дотримується звичаїв і традицій злочинного світу.

До особливостей особистості злочинця-рецидивіста можна віднести: переважання серед злочинців-рецидивістів представників чоловічої статі; початок «злочинної кар’єри», як правило, у неповнолітньому віці; – низький рівень освіти і культури;  відсутність або втрата сімейних відносин (дана функція нерідко заміщається кримінальним середовищем); підміна моральних принципів низинними (аморальними) якостями особистості (деформація моральної свідомості); відсутність позитивних стимулів до трудової діяльності і громадянського обов’язку.

Таким особам притаманні такі риси характеру як емоційна нестійкість, агресія до навколишніх, імпульсивність, нестриманість, жорстокість, егоїзм, прагнення до самоствердження, відсутність співпереживання (емпатії) до інших людей, образливість, мстивість, завищена зарозумілість, наявність невротичних розладів психіки. З роками вони втрачають страх перед покаранням і загрозою опинитися у місцях позбавлення волі.

Викладене вище дозволяє зробити висновок про те, що зростання рецидиву, інтенсивні процеси професіоналізації злочинної діяльності, збільшення питомої ваги пенітенціарного і постпенітенціарного рецидива є свідченням явного неблагополуччя у сфері боротьби з рецидивною злочинністю, вимагають підвищення ефективності попереджувальної діяльності правоохоронних органів і посилення репресивної функції кримінальної політики.

Необхідною умовою організації процесу боротьби з рецидивною злочинністю є групування запобіжних заходів за відповідними напрямками. Масив спеціально-кримінологічних заходів запобігання рецидивній злочинності є доцільним розподілити за принципом виокремлення певних етапів розвитку злочинної «кар’єри» рецидивістів.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: