7 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
37 стор.
Вартiсть:
120 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і міжнародна інвестиційна діяльність країни
1.1. Сутність міжнародної інвестиційної діяльності країни
1.2. Прямі іноземні інвестиції, їх види та форми
1.3. Роль прямих іноземних інвестицій у розвитку економіки держави
Розділ іі динаміка прямих іноземних інвестицій
2.1 Динаміка світових потоків прямих іноземних інвестицій
2.2 Особливості міжнародного регулювання прямих іноземних інвестицій
2.3 Вплив прямих іноземних інвестицій на соціально-економічний розвиток країн
Розділ ііі напрями покращення міжнародної інвестиційного діяльності в україні
3.1 Особливості залучення та проблеми прямих іноземних інвестицій в Україну
3.2 Напрями покращення структури та обсягів прямих іноземних інвестицій в Україні
Висновки
Список використаних джерел
Висновок:
Інвестиції країни можна поділити на дві складові – внутрішні і зовнішні. Від співвідношення між ними та структури останніх залежатиме динамічність розвитку економіки.
Прямі зовнішні інвестиції (ПІІ) можуть бути потужним носієм інновацій. Важливість прямих іноземних інвестицій значно зросла у 80-90-х роках ХХ століття, коли їх почали розглядати як один із основних засобів інтеграції національної економіки у світове господарство на основі перенесення виробничих потужностей, переказування капіталу, передавання технології, управлінського досвіду і навичок, інновацій у приймаючу країну. Країни, які обрали ринкову модель розвитку, в тому числі і Україна, намагаються лібералізувати свої інвестиційні режими та застосувати інші необхідні заходи для залучення більших потоків ПІІ. За умов підвищення рівня інтеграції світової господарства інвестиційна активність та, відповідно, економічне зростання у багатьох країнах і не тільки у тих, що розвиваються, але й розвинених, підтримується та посилюється участю іноземного інвестиційного капіталу.
Темпи зростання експорту капіталу випереджують темпи зростання товарного експорту. За чверть століття (від середини 60-их років ХХ ст.) закордонні капіталовкладення збільшились у 4 рази, і на початок 80-их років у світі було біля 450 млрд. дол. США іноземних інвестицій. Темпи приросту залучених ПІІ на кінець 90-их років у світі різко прискорились. Якщо у 1997 - 2003 роках залучені інвестиції збільшувались у середньому на 20,2% за рік, то починаючи з 2004 року - понад 34%. [2, с.109].
Основною тенденцією розвитку ринку ПІІ є підвищення частки розвинутих країн і зниження частки країн, що розвиваються. Так, у сфері імпорту інвестицій близько 73% припадає на промислово розвинуті країни, понад 24% – на країни, що розвиваються, і менше як 3% – на країни Центральної і Східної Європи. Аналіз умов здійснення іноземного інвестування останніх років свідчить, що воно сконцентрувалось у країнах, які краще регулювали його залучення. Це стосується насамперед країн, в яких були у наявності основні чинники: стабільна макроекономічна політика, відсутність підвищення процентних ставок, високий рівень національних заощаджень, значне інвестування в промисловість, відносно помірний бюджетний дефіцит, високі темпи зростання експорту, здійснення внутрішніх структурних перетворень (приватизації, лібералізації законодавства, відкриття ринків цінних паперів для іноземних інвесторів, послаблення валютного контролю, скорочення заборгованості).
З часу одержання незалежності уряд України намагається зацікавити іноземних інвесторів вкладати кошти у розвиток економіки. Між тим, попри суттєві зусилля у формуванні відповідних організаційно-економічних та правових засад зміцнення інвестиційного клімату, міжнародними експертами відзначається зниження інвестиційної привабливості України. Так, за версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн. За прогнозами цієї організації рейтинг України протягом 2007-2011 рр. може підвищитися на 5 позицій, але й надалі вона суттєво відставатиме від ключових конкурентів за рівнем іноземного інвестування [6]. Існуючі в Україні перешкоди реалізації пріоритетів формування інвестиційного клімату мають охоплювати правову, економічну, науково-технологічну та фінансову складові.
Не дивлячись на позитивні зрушення, що відбулися протягом останніх років, структура інвестиційної діяльності в Україні є недостатньо недосконалою. Так, основною формою залучень ПІІ протягом залишаються внески рухомого та нерухомого майна (далеко не найкращої якості) та грошові внески. Регіональна структура залучених із-за кордону капіталовкладень іноземних компаній нерівномірна.
Основний обсяг іноземних інвестицій надходить у регіони з більш розвинутою інфраструктурою, де місцеві органи влади забезпечують активну підтримку іноземним інвесторам у формі консультацій, поширення інформації, пошуку партнерів, розробки й реалізації інвестиційних проектів. Майже 30% інвестицій зосереджено в Києві та Київській області.
Основні фактори, що перешкоджають руху іноземних інвестицій в Україні такі: політична нестабільність; недосконалість нормативно-правової бази щодо міжнародної інвестиційної діяльності; постійні зміни в законодавстві; відсутність вільного доступу іноземних інвесторів до інформації про ситуацію на українському ринку інвестицій; недостатня поінформованість іноземних інвесторів щодо змін в українському законодавстві; обмежений доступ іноземного капіталу до різних видів економічної діяльності; складність податкової системи; високий рівень корупції та бюрократизму; недостатній розвиток інвестиційної інфраструктури. Завданнями державної політики є якісна ревізія існуючої системи формування та підтримання інвестиційного клімату України, стратегічний аналіз пріоритетів розвитку національної економіки, а також ідентифікація чинників, які обумовлюють неефективність нормативно-правових актів, що приймаються з метою підтримання сприятливого інвестиційного клімату. Для поліпшення інвестиційного клімату в Україні заходами короткострокового періоду можуть бути: розробка єдиної державної програми з забезпечення сприятливого інвестиційного клімату у межах проголошених пріоритетів соціально-економічного розвитку та довгострокової програми державного та змішаного інвестування в розвиток телекомунікаційної, транспортної і енергетичної інфраструктури; формування регіональних планів підвищення інвестиційної привабливості областей; реалізація обласними державними адміністраціями навчальних програм серед бізнесменів з підготовки інвестиційних пропозицій, складання інвестиційних бізнес-планів, юридичного супроводу інвестиційних проектів, управління інвестиційними проектами; Реалізація вищезазначених заходів сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, створить передумови для виникнення сталих інвестиційних мотивацій у зарубіжних партнерів, що обов’язково приведе до зменшення розриву між потребами національної економіки у зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходженням.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
