24 Червня 2014 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
27 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
1. Загальна характеристика творчості Дмитра Боярчука
2.Мовотворчість Дмитра Боярчука
2.1. Характеристика творів Дмитра Боярчука
2.2.Лексичні особливості творів Дмитра Боярчука
2.3.Фразеологізми та їх стилістична функція у творах Дмитра Боярчука
2.4.Морфологічні засоби творення образів у творчості Дмитра Боярчука
2.5.Синтаксичні засоби творення образів у творах Дмитра Боярчука
Висновки
Література
Висновок:
На долю Дмитра Боярчука випала безпосередня участь в соціально-історичних катаклізмах ХХ століття. Талант письменника формувався у складний суспільно-політичний час хрущовської відлиги, маланчуківсько-сусловських репресій, брежнєвської стагнації. Це був період інтенсивної активізації літературного життя, визначальним для якого стали на художньому рівні поглиблення орієнтації на кращі здобутки мистецької Європи та різка диференціація на рівні ідейно-тематичному.
Новелістика Д.Боярчука характеризується стремлінням вийти за межі звичних сюжетів і конфліктів, традиційних героїв та образів, усталених форм, пошуками нових художніх вирішень і стилістичних засобів.
Щирість, переконливість, глибина болю і співчуття розповіді становлять невід’ємні складові гуманістичного пафосу малої прози Д.Боярчука – серйозного і вдумливого письменника, з пильним, спостережливим зором, з добрим відчуттям слова і художнього образу, унікального своєю неповторністю. Народившись на триєдиній основі (таланті, фольклорі, традиціях класики і вітчизняної літератури), мала проза Д. Боярчука стала новим явищем в українській літературі другої половини ХХ століття. Загальні, нічийні і розрізнені елементи під його пером складались у систему з новим типом літературного мислення
У курсовій роботі розкрито особливості світосприйняття і світорозуміння автора, охарактеризовано їх вплив на вибір тих чи інших форм для художнього твору, його синтаксичних особливостей, яку роль вони відіграють при відборі певних лексичних одиниць.
Д. Боярчук все частіше відходить від прямого відображення внутрішнього світу; збільшує щільність, насиченість твору художніми деталями; модифікує різні літературні види: оповідання і новелу, літературний лист і літературний спогад, акварель і етюд, пейзаж і пісню, створюючи в такий спосіб нову модель жанру.
Новеліст проникає в моральний смисл соціологічних процесів – невтішно-парадоксальних: подолання вікової відсталості селянства – страшні умови бідності; можливості освіти, вибору професії, просування по службовій драбині – фатальна небезпека швидкого і крутого зламу моральних засад, національних традицій, втрата духовності і людяності.
Художні твори письменника відзначаються багатством мови, її образністю та виразністю. Одна з ознак його стилю – використання фразеологічних одиниць. Зіставлення фразеологічного потенціалу письменника всебічно демонструє органічний зв’язок із народною творчістю, глибоке знання загальнонаціональної ідіоматики.
Щоб конкретизувати зміст оповідань, Д. Боярчук, дуже часто доповнює по-своєму, розширює прислів’я і приказки . Зі стилістичного погляду – це один із тих індивідуально-авторських художніх засобів, які використовуються для підвищення експресивності та емоційності висловлювання
Розглянуті тенденції розвитку малої прози Д. Боярчука є виявом багатства, сили й розмаїття творчих пошуків новеліста, різноманітності форм і способів художнього освоєння дійсності. Вони переконливо свідчать про те, що в малій прозі Д. Боярчука утверджується система жанрів і принципи типізації, які відбивають загальну тенденцію розвитку української літератури другої половини ХХ століття.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
