перейти на сайт>>

Соціальне партнерство в Україні

ID роботи: 705
Тип роботи:
Об'єм: 37 стор.
Вартiсть: 60 грн.


Змiст:

Вступ
І. Соціальне партнерство та його роль у регулюванні соціально-трудових відносин
1.1. Сутність соціального партнерства
1.2. Мета, принципи, складові системи соціального партнерства
1.3. Зарубіжний досвід соціального партнерства
ІІ. Суб’єкти соціального партнерства
2.1. Держава як арбітр і роботодавець на ринку праці
2.2. Спілки роботодавців як виразники інтересів підприємств на ринку пранці
2.3. Профспілки як виразник інтересів найманих працівників
ІІІ. Механізм функціонування соціального партнерства в Україні
3.1. Органи соціального партнерства на державному рівні в Україні
3.2. Регіональні ради соціального партнерства і їх основні функції
Висновок
СписоК використаної літератури



Висновок:

У ХХ столітті світ позитивно дивився на міжсекторну взаємодію, соціальне партнерство як на чинник демократичного розвитку та розвиненої економіки. В тред-юніоністському розумінні термін «соціальне партнерство» виник з поняття партнерства як системи взаємодії органів влади, профсоюзів, організацій роботодавців у регулюванні трудових відношень і вирішення трудових і соціальних конфліктів. В міжсекторному партнерстві, як і в тред-юніоністському партнерстві присутні бізнес, держава і некомерційна організація (профспілка). Різниця між тред-юніоністським розумінням соціального партнерства і міжсекторним у зміщенні акцентів з працездатного населення на непрацездатне.

Сьогодні в Україні, яка переживає глибоку та затяжну кризу, є багато проблем у соціально-економічній сфері суспільства, що терміново потребують свого розв’язання. Одним із головних завдань у сфері побудови незалежної української держави є заміна моделі управління соціально-економічним розвитком суспільства: ведучою повинна стати соціальна орієнтація, а економічний розвиток підкорятися їй.

Соціальне партнерство – це суспільні відносини, які базуються на принципах демократії, соціальної ринкової економіки, плюралізму усіх сторін процесу виробництва та споживання. Сторони можуть мати різні інтереси, але для досягнення результату, задовільного для всіх, вступають у договірні відносини, намагаються діяти конструктивно, співпрацювати у розв’язанні спірних питань.

Соціальне партнерство є надійною основою для попередження, регулювання і вирішення трудових конфліктів цивілізованим, конструктивним шляхом у рамках відповідного правового поля, на основі договорів, узгоджень, процедур, сформульованих у відповідних законодавчих і нормативно-правових документах.

Перш за все, це стосується конфлікту інтересів при визначенні зарплатні, функціональних обов’язків, залучення фахівців для участі у проекті та інші. Конфлікту, звичайно, можна уникнути, якщо дотримуватись принципів партнерства (прозорість, чесність, взаємна вигода) У даному випадку, щоб попередити виникнення конфлікту, необхідно по-перше, виважено підійти до вирішення цих питань, по-друге, узгодити і підписати угоду з виконавцями до почату роботи за проектом.

Отже, система соціального партнерства в Україні не є цілком сформованою і має наступні недоліки:

- недорозвинені деякі елементи системи: законодавчі, організаційні, соціально-економічні тощо;

- зміст колективних угод не охоплює всі важливі сторони соціально-трудових відносин;

- недостатня кількість залучення найманих працівників до процесу колективно-договірного регулювання;

- недостатньо налагодженою є взаємодія соціальних партнерів на регіональному і галузевому рівнях;

- профспілки не виконують повною мірою своїх функцій, стосовно захисту соціально-економічних прав і інтересів найманих працівників;

- не має цілком сформованого класу роботодавців, як активного суб’єкту соціального партнерства;

- підписання колективних угод не гарантує їх сумлінного виконання, що подекуди пов’язано з невмінням і небажанням соціальних партнерів досягати компромісу;

- недостатньою є матеріальна база громадських організацій, які опікуються питаннями соціального партнерства.

В Україні поступово формується система процедур вирішення колективних і трудових спорів, примирення і посередництва, трудового арбітражу. В межах цієї системи головними питаннями соціально-трудових відносин є: забезпечення ефективної зайнятості, покращення умов і охорони праці, постійне підвищення кваліфікації і навчання найманих працівників, вирішуються на ґрунті договірних відносин між соціальними партнерами.

Таким чином, для подальшого вдосконалення системи соціального партнерства в Україні доцільним є: залучення до системи партнерських відносин соціальних груп і прошарків, які в даний час в неї не включені; реформування законодавчих й нормативних актів з питань соціального партнерства й соціально-трудових відносин, з метою приведення їх у відповідність із нормами міжнародного права; прискорення ухвалення законодавчих актів, які безпосередньо стосуються системи соціального партнерства і її складових; проведення додаткових заходів з боку держави, щодо мотивації роботодавців до участі в соціальному діалозі; проведення заходів по підвищенню поінформованості широких мас суспільства про соціальне партнерство тощо.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: