Тип роботи:
Об'єм: 31 стор.
Вартiсть: 80 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Жорж Санд як представниця епохи французького романтизму
1.1. Основні принципи романтизму як ідейно-художнього напрямку
1.2. Особливості творчості Жорж Санд
Розділ ІІ. Соціально-психологічні романи Жорж Санд
2.1. Особливості соціальної тематики у творчості Жорж Санд
2.2. Образ жінки у творчості Ж.Санд
Висновок
Література
Висновок:
Жорж Санд - відома французька письменниця, яка вкінці епохи романтизму шокувала публіку своєю відвертою психологічною прозою, чоловічим одягом і численними любовними романами.
Жорж Санд є справжньою спадкоємицею просвітників. Головною метою її творчості був не епатаж, в якому її часто звинувачують, а служіння суспільству із високою метою його вдосконалення. Коли французький романтизм розділився на два напрямки: на чисте мистецтво і на школу соціального роману, або на “мистецтва заради мистецтва” і “мистецтво заради прогресу”, Жорж Санд разом із Віктором Гюґо очолили другий напрямок. Жорж Санд називала своє мистецтво “романтизмом для людей” і не тільки захищала загальнолюдські цінності, а і боролася з проявами так званого “демонічного начала”, до якого схилялися Байрон, Мюссе та ін. Романи “Ускок” ( 1838 ) і “Орас” ( 1841 ) розвінчують індивідуалізм, байдуже ставлення до проблем суспільства. Романи “Консуело” ( 1843 ) і “Графиня Рудольштадт” ( 1844 ) присвячені Поліні Віардо, дочці цигана із Севільї, яка вразила колись Європу своїм унікальним талантом. “Сьогодні я бачив велике торжество мистецтва”, - записав І.Тургенєв у щоденнику після того, як вперше побачив Віардо. “Вона співає, наче дихає”, - із захопленням писав А.Мюссе у 1838 р.
Зберігаючи упродовж всього життя романтичні переконання, Ж. С. тісно приятелювала з провідником реалістичного напрямку у літературі другої половини XIX ст. Ґюставом Флобером. У статті «Виховання почуттів» Ґюстава Флобера»(1869) вона називає письменника-реаліста «великим письменником», дуже високо поцінувавши його роман. У листах до Г. Флобера С. захищає право письменника на активну позицію у романі, необхідність звернення до широкої читацької публіки. Романтичний погляд на людину вона зберігала до останніх днів свого життя: «Я вважаю мистецтво, особливе мистецтво розповіді, цінним лише тоді, коли воно показує характери, що перебувають у протистоянні; але я хочу бачити у їхній боротьбі перемогу добра, хоч і доводиться визнати, що чесну людину може розчавити зовнішній світ, але це не повинно ані заплямувати її, ані принизити, і нехай вона зійде на вогнище з усвідомленням того, що вона щасливіша від своїх катів» (лист до Флобера від 12 січня 1876 p.).
Починаючи з перших книг Жорж Санд завжди зверталася до важливих проблем сучасності, будила своїми романами думки, вимагала від читачів відповіді на поставлені нею питання. Вона ніколи не була безпристрасним художником, вона тужила і обурювалася, обурювалася і раділа разом зі своїми героями; глибока і щира любов до людини, тривога за його долю пронизують всі її твори – тому-то Жорж Санд ніколи і не знала байдужості читачів. Н
Виступ Жорж Санд в захист прав жінки був тісно пов'язаний із загальним підйомом революційного руху 30-х років. Але романтичні героїні ранніх романів Жорж Санд – Індіана, Валентина, Лелія – в своїх марних пошуках правди, в боротьбі за людську гідність не виходили ще з круга особистих відчуттів і переживань. Нічого не чекаючи від людей, вони бігли суспільства, марно шукаючи порятунку на лоні природи. Їх боротьба за особисте щастя завершувалася трагічно. Проте Жорж Санд була дуже щирішою і діяльною натурою, її дуже глибоко хвилювали питання суспільного життя, щоб вона могла довго залишатися зі своїми героями поза великим світом, де люди живуть і борються, трудяться і мріють, страждають і радіють. Її романи кінця 30-40-х років тісно пов'язані з найважливішими питаннями суспільно-політичного життя країни.
Книги Жорж Санд відкривали читачеві новий світ, мир народного життя, відкривали нового героя, що мріє не тільки про особисте щастя, але і про щастя народу. Такий столяр Пьер Гюгенен, людина великого серця, натхненний майстер своєї справи («Мандруючий підмайстер»). З великою любов'ю, із захопленням розповідає Жорж Санд про сміливого і волелюбного тесляра Жапплу («Гріх пана Антуана»), про благородного душею мірошника Луї («Мірошник з Анжібо»). У цих людях письменниця знаходить душевне благородство, любов до праці, дійсну людяність. Нарешті, так само як і її сучасники Бальзак і Гюго, Жорж Санд обертає свої погляди до республіканців, до героїв барикадних боїв повстання 1832 року і створює образи Поля Арсена і Жана Ларавіньера («Орас»). Віра в народ і пояснює оптимістичне звучання романів Жорж Санд цих років, бо основне, що визначає відношення Жорж Санд до її героїв, це не жалість і не співчуття до них, а захоплення їх душевною красою і етичною силою.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com