28 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
47 стор.
Вартiсть:
350 грн.Змiст:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні проблеми текстології та редагування
1.1. Завдання та основне призначення текстології
1.2. Основні поняття історії тексту (текст, твір, копія, редакція, ізвод, архітип та ін.)
1.3. Редагування - особливий вид професіональної діяльності
РОЗДІЛ 2. Особливості текстологічної підготовки зібрань творів класиків XVIII – XIX в Україні та Росії. Порівняльний аналіз
2.1. Принципи текстологічного аналізу деяких видань українських класиків
2.2. Принципи текстологічної підготовки класичних творів російських письменників першої половини ХІХ століття
2.3. Досвід і традиції редагування в літературній практиці російських письменників-класиків
РОЗДІЛ 3. Рекомендації редакторові щодо оптимальних принципів роботи над варіантами текстів у збірниках класиків
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Висновок:
Текстологія вивчає походження й історію розвитку тексту, характер усіх його наявних форм, досліджує питання про оригінальні форми тексту, його варіанти і їх співвідношення, аспекти й умови передачі (в т.ч. переписування древніх) текстів.
Таким чином, в першому розділі був проведений теоретико-методологічний аналіз текстології і редагування, який виявив основні завдання текстології, історію тексту, яка перш за все, має наукову цінність, і охарактеризував процес редагування як своєрідний вид літературної діяльності, в процесі якої редактор завжди вирішує творчі завдання, але, водночас, виступає у ролі дослідника.
Другий розділ курсової роботи присвячено аналізу та специфіці текстологічної підготовки зібрань творів російських та українських класиків ХІХ століття. Саме в ХІХ столітті з’явилося усвідомлення самостійності праці редактора, почалася розробка підходів до обґрунтування специфіки його роботи, становлення та розвиток редагування як самостійної галузі діяльності.
Як показав проведений аналіз, редакторська справа в ХIX столітті розвивалася і розширювалася в процесі становлення і розвитку різних типів і видів видань. Перш за все редакторське знання розвивалося в процесі видання художньої літератури. Причому редакторські функції виконували професійні літератори. Тому часто робота редактора виходила за рамки суто редакторської роботи: письменник, використовуючи власний письменницький досвід, як би втручався в сферу чужої мови і стилю.
Отже, слід зазначити, що в період XIX століття визначилися і сформувалися всі основні текстологічні прийоми і методи підготовки та випуску видань класичних текстів, відображення творчості письменників-класиків, були вироблені методи їх наукового виявлення і систематизації, вимоги на зміни, щодо основного джерела тексту, розкрита проблема цільового призначення видань.
У третьому розділі надані рекомендації щодо редагування й видання збірників класиків. На основі аналізу, проведеного у другому розділі, сформульовані найголовніші положення редакторської діяльності в роботі зі збірниками класиків.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru
Категория: 
