


Змiст:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні проблеми текстології та редагування
1.1. Завдання та основне призначення текстології
1.2. Основні поняття історії тексту (текст, твір, копія, редакція, ізвод, архітип та ін.)
1.3. Редагування - особливий вид професіональної діяльності
РОЗДІЛ 2. Особливості текстологічної підготовки зібрань творів класиків XVIII – XIX в Україні та Росії. Порівняльний аналіз
2.1. Принципи текстологічного аналізу деяких видань українських класиків
2.2. Принципи текстологічної підготовки класичних творів російських письменників першої половини ХІХ століття
2.3. Досвід і традиції редагування в літературній практиці російських письменників-класиків
РОЗДІЛ 3. Рекомендації редакторові щодо оптимальних принципів роботи над варіантами текстів у збірниках класиків
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Висновок:
Текстологія вивчає походження й історію розвитку тексту, характер усіх його наявних форм, досліджує питання про оригінальні форми тексту, його варіанти і їх співвідношення, аспекти й умови передачі (в т.ч. переписування древніх) текстів.
Таким чином, в першому розділі був проведений теоретико-методологічний аналіз текстології і редагування, який виявив основні завдання текстології, історію тексту, яка перш за все, має наукову цінність, і охарактеризував процес редагування як своєрідний вид літературної діяльності, в процесі якої редактор завжди вирішує творчі завдання, але, водночас, виступає у ролі дослідника.
Другий розділ курсової роботи присвячено аналізу та специфіці текстологічної підготовки зібрань творів російських та українських класиків ХІХ століття. Саме в ХІХ столітті з’явилося усвідомлення самостійності праці редактора, почалася розробка підходів до обґрунтування специфіки його роботи, становлення та розвиток редагування як самостійної галузі діяльності.
Як показав проведений аналіз, редакторська справа в ХIX столітті розвивалася і розширювалася в процесі становлення і розвитку різних типів і видів видань. Перш за все редакторське знання розвивалося в процесі видання художньої літератури. Причому редакторські функції виконували професійні літератори. Тому часто робота редактора виходила за рамки суто редакторської роботи: письменник, використовуючи власний письменницький досвід, як би втручався в сферу чужої мови і стилю.
Отже, слід зазначити, що в період XIX століття визначилися і сформувалися всі основні текстологічні прийоми і методи підготовки та випуску видань класичних текстів, відображення творчості письменників-класиків, були вироблені методи їх наукового виявлення і систематизації, вимоги на зміни, щодо основного джерела тексту, розкрита проблема цільового призначення видань.
У третьому розділі надані рекомендації щодо редагування й видання збірників класиків. На основі аналізу, проведеного у другому розділі, сформульовані найголовніші положення редакторської діяльності в роботі зі збірниками класиків.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com