20 Вересня 2013 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
116 стор.
Вартiсть:
250 грн.Змiст:
Вступ |
Розділ 1. Поняття авторитету керівника та його значення в управлінській діяльності |
1.1. Авторитет керівника та значення його впливу на розвиток колективу |
1.2. Основні складові авторитету керівника та їх характеристики |
1.3. Авторитет керівника як елемент управління та його вплив на розвиток колективу органу державної влади |
Висновки до розділу 1 |
Розділ ІІ. проблеми формування та впливу авторитету керівника на розвиток колективу органу державної влади |
2.1. Дослідження авторитету керівників Кам’янонобрідської районної у місті Луганську ради як засобу підвищення ефективності управління |
Рисунок 2.4. Стилі керівництва керівників Кам’янонобрідської районної у місті Луганську ради |
2.2. Умови та фактори формування авторитету керівника державної служби |
2.3. Методичні рекомендації щодо удосконалення впливу авторитету керівників на розвиток колективу органів державної влади |
Висновки до розділу 2 |
Висновки |
Список літератури |
Додатки |
Висновок:
Діяльність органу державної влади істотно залежить від способу дій його керівника, тобто від його авторитету. Авторитет ми трактуємо, як вплив індивіда, заснований на займаному ним положенні, посади, статус і т.д., а також як визнання за ним права на прийняття відповідальних рішень в процесі спільної діяльності. Інакше кажучи, авторитет керівника – це його вплив на підлеглих.
Професійний авторитет базується на компетенціях керівника, а також його здатності регулювати діяльність персоналу за допомогою власного впливу. Авторитет являє собою суб’єктивний феномен, оскільки вплив може бути вибірковим і суперечливим. Дана властивість авторитету закладена в потенціалі впливу: на частину персоналу не вистачає сил і часу, що призводить до негативних наслідків; вплив на іншу частину служить оптимальним способом вирішення проблем кадрового менеджменту. Авторитетний керівник, завдяки розумовим здібностям, глибоким знанням і досвіду вказує, що і як персонал повинен робити, причому коректність його вказівок і доводів апробується на практиці.
Звести владу до авторитету керівника неможливо, оскільки методи здійснення влади – насильство, переконання, примус – не пов’язані з авторитетом. Керівник, який має реальний авторитет, сприймається підлеглими без найменшого сумніву, його накази мають велику переконливу силу, він вселяє упевненість у своїх діях.
Як показало проведене дослідження, авторитет керівника – категорія інтегральна, до якої належать такі складові:
професіоналізм, компетентність та розум;
організаторські здібності;
вміння приймати ефективні рішення;
відкритість;
наявність психофізіологічних та морально-етичних якостей (порядність, комунікабельність, активність, ініціатива тощо).
Водночас органи влади потерпають від відсутності таких якостей у керівників, як порядність та відкритість, позитивне ставлення до особи та прагнення зберегти її репутацію, що сприяє збільшенню відсторонення, відриву, віддалення керівників від колективів, спричиняє зменшення та загублення авторитету.
Вплив керівника обумовлений об’єктивною необхідністю вирішення організаційних завдань, а ціннісний обмін у цьому контексті виступає активатором, обумовлюючи певну позицію керівника в колективі. До векторів прояви авторитету ми відносимо первинні контакти, ціннісний обмін і позицію в колективі. У первинних контактах особливо наочні переваги і недоліки керівника (зовнішність, харизма, переконаність і віра, професійні якості). Дія авторитету в рамках первинних контактів обмежена: з одного боку, керівник може бути висококваліфікованим, але не авторитетним, з іншого, висококультурний керівник в ряді випадків виявляє схильність до сваволі.
Авторитет в організації підтримується за допомогою широкого спектру заходів та дотримання норм і традицій корпоративної культури: вираз поваги, апріорне надання преференцій, виділення в групі і т.д.
При аналізі відмінностей авторитетності начальника ради та начальників відділів було з’ясовано, що авторитет начальника ради вище, ніж авторитет начальників відділів, як за показником професійного статусу, так і по емоційному їх сприйнятті.
У ході дослідження було встановлено, що стиль управління є одним з вирішальних факторів, що впливають на результати діяльності будь-якого колективу і авторитет керівника. Його можна вивчати, йому можна наслідувати, але єдиного у всіх керівників стилю бути не може. Проходження певного стилю керівництва робить для оточуючих поведінку керівника передбачуваною і зрозумілою.
Проведене дослідження показало, що існує пряма залежність між обраним стилем керівництва та авторитетом керівника: більш авторитетними є керівники, які використовують колегіальний стиль управління. Рівень авторитету керівників, що використовують директивний стиль та стиль потурання був оцінений як низький.
Невисока частка авторитетних керівників дозволяє припустити, що в районній раді превалює авторитарний стиль керівництва, що не сприяє в сучасних умовах формування колективів однодумців, де «відносини влади» (авторитет посади) мають перевагу над «відносинами авторитету» (авторитетом особистості).
Явище підтвердження авторитету полягає в тому, що одного разу завойований авторитет не може зберігатися більш-менш тривалий час, якщо його постійно не підтримувати. Іноді ще доводиться спостерігати, як окремі керівники наполегливою працею, добрим знанням своєї справи, уважним ставленням до людей завоювавши собі повагу, заспокоюються на досягнутому, перестають працювати над собою, втрачають свої позитивні якості і втрачають моральний і професійний авторитет. Це призводить до того, що керівник, оскільки він залишається на своїй посаді, починає спиратися в основному на авторитет посади, вдається до адміністративних методів керівництва і тим самим втрачає повагу і довіру підлеглих.
Одним із значущих чинників формування авторитету керівника є громадська думка про діяльність керівника всередині очолюваного ним колективу, громадян, які стикаються з діяльністю конкретної команди, керівників інших організацій, що мають ділові відносини з даним підрозділом і безпосереднього вищого керівництва.
Статус високого авторитету керівника стимулює до досягнення найвищих професійних результатів усіх членів управлінської команди. Залежно від наявності певних особистісних якостей керівника, ступеня його авторитетності серед членів команди і специфіки взаємодії між управлінською і функціональною системою в колективі складається певний морально-психологічний клімат, що має безпосередній вплив на мотивацію, згуртованість, цілеспрямованість команди у процесі досягнення поставлених перед нею цілей і вирішення професійних завдань.
Підсумовуючи все вищесказане можна резюмувати, що керівник повинен мати високі інтелектуальні й морально-вольові якості, що дозволять йому знатися на реальних умовах виробництва й приймати зважені рішення. Йому повинні бути властиві висока особиста дисципліна, розвинене почуття відповідальності за доручену справу, здатність генерувати ідеї й втілювати їх у життя, уміння створювати найбільш сприятливі умови для творчої, високопродуктивної й безпечної роботи колективу, установлювати правильні взаємовідносини з підлеглими. На основі особистих якостей керівника формується його авторитет, тобто заслужена довіра, якою він користується у підпорядкованих і вищестоящих керівників. Високий авторитет керівника дозволить вирішувати управлінські питання, не використовуючи адміністративну владу, уникати непотрібного формалізму в роботі, сприяти підвищенню діловитості й оперативності у прийнятті й реалізації управлінських рішень із безпеки праці.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
