Тип роботи:
Об'єм: 32 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
1. Економічна система суспільства: поняття та зміст
1.1. Поняття та сутність економічної системи суспільства
1.2. Типи та еволюція економічних систем
1.3. Структура та основні елементи економічної системи
2. Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи
2.1. Сукупність соціально-економічних відносин суспільства
2.2. Чинники розвитку соціально-економічних відносин
2.3. Діалектика функціонування продуктивних сил і економічних відносин
Висновки
Література
Висновок:
Реформування економіки України, перехід до ринкових відносин призводить до трансформації всіх соціально-економічних відносин, які потребують як теоретичного дослідження, так і науково-прикладної розробки.
Багатовекторність сучасних економічних систем суспільства, ускладнення практичних завдань їх стратегічної трансформації, утвердження нового рівня економічної свідомості та економічної культури зумовлюють необхідність адекватних змін у методології сучасної економічної теорії. Сама економічна практика породжує зміну існуючих теоретичних концептів, трансформує теоретичні парадигми, зокрема, економічної діяльності, які в умовах цивілізаційної стратегії сучасних економічних систем зазнають глибинних модифікацій.
Проблема економічних систем суспільства набула особливої актуальності протягом останньої чверті минулого століття, коли економісти-футурологи спробували спрогнозувати подальшу трансформацію суспільства. При цьому їхня увага була звернена не тільки до країн „третього” світу чи постсоціалістичних, але й до благополучних розвинутих національних економічних систем, які внаслідок об’єктивних процесів засвідчили необхідність перманентного удосконалення правил економічної гри та особливо соціальної політики.
Економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих зв'язків між господарюючими суб'єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів.
Соціально-економічні відносини є цілісною, структурно субординованою системою, що постійно розвивається від простого до складного. Основою цього процесу є розвиток продуктивних сил суспільства, їхньої матеріально-речової та економічної структури. При цьому виробничі відносини можуть відігравати двоїсту роль: двигуна, що стимулює і прискорює розвиток продуктивних сил, або сили, що гальмує цей розвиток.
Водночас кожна система соціально-економічних відносин має й відносну самостійність, яка формується на основі свідомої діяльності людини, що бере участь у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання створюваних цінностей. Отже, система соціально-економічних відносин формується і розвивається як система свідомо осмисленої функції людини, що органічно поєднує у своїй структурі об'єктивні й суб'єктивні чинники.
З приводу виробництва складаються насамперед відносини «людина - людина». Це - виробничі відносини. Вони виражають ті суспільно-економічні стосунки, які виникають між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних і духовних благ.
Дана система відносин найповніше відбиває соціальну сторону економіки, тобто її соціальні засади. Вона показує:
1) хто володіє економічною владою, тобто привласнює засоби виробництва - вирішальні умови господарської діяльності;
2) як, за яких суспільних умов і скільки трудівник працює на себе та на інших членів суспільства;
3) кому дістаються продукти праці виробника, тобто хто привласнює результати виробництва.
Вивчення соціально-економічних відносин має надзвичайно важливе значення, тому що ми при цьому дізнаємося, чи підпорядкована економічна діяльність інтересам народу, наскільки соціальне справедливий даний соціально-економічний лад тощо.
У господарстві кожної країни є також відносини, які можна представити як «виробництво - виробництво». Вони виникають у процесі обміну засобами виробництва, трудової діяльності, кооперації праці, фінансових ресурсів тощо. Ці економічні відносини стосуються організації виробництва, тому їх називають, організаційно-економічними. Система даних відносин фактично охоплює весь господарський механізм, за допомогою якого здійснюється управління народним господарством.
В сукупності організаційно-економічних відносин розрізняють конкретно-економічні та загальні організаційно-економічні відносини. Конкретно-економічні відносини - це господарський механізм окремих галузей (промисловості, будівництва, сільського господарства тощо). У кожній з них він має свої особливості і вивчається безпосередньо конкретно-економічними науками.
Загальні організаційно-економічні відносини - сукупність форм і методів господарювання, властивих усім галузям народного господарства, тобто економіці у цілому. Це, наприклад, ринкова система організації виробництва, підприємництво, маркетинг, фінанси й кредит тощо.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com