Тип роботи:
Об'єм: 37 стор.
Вартiсть: 90 грн.
Змiст:
Вступ
1. Особливості глобалізаційних процесів в злитті та поглинанні в міжнародному бізнесі
1.1. Механізм злиття та поглинання як спосіб розвитку компаній
1.2. Класифікація видів транскордонного злиття та оцінка їх ефективності
2. Корпоративні стратегії сучасних злиттів та поглинань
2.1. Злиття та поглинання в глобальному бізнес – середовищі
2.2. Міжнародний ринок злиттів і поглинань
3. Використання зарубіжного досвіду злиттів та поглинань у практиці українських підприємств
3.1. Вплив європейської моделі корпоративного управління на процеси злиттів та поглинань компаній в Україні
3.2. Формування вітчизняної моделі інтеграції компаній
Висновки
Використана література
Висновок:
Протягом двадцятого сторіччя злиття й поглинання викликали активний науковий і суспільний інтерес у закордонній економіці, а пізніше у вітчизняній. Багато економістів і політичних діячів вбачають у них один із важливих проявів ринкової дисципліни; конкуренція на ринку корпоративного контролю може забезпечувати перехід компанії до рук господарських керівників, що реалізують ефективнішу стратегію розвитку фірми. З іншого боку, перша ж хвиля злиттів продемонструвала, що інтеграція здійснювалася для зміцнення монопольних позицій фірми, що розширюється.
Проблема злиття і поглинання компаній належить до найбільш актуальних у контексті консолідації і реорганізації корпоративного сектору економіки. Провідна роль корпоративного сектору як економічного суб’єкта визнається західними й вітчизняними дослідниками. Причинами такої значущості є зосередження та інтеграція величезних капіталів різної природи в інтегрованих корпоративних утвореннях. Сучасна економіка України зазнає транзитивних перетворень, стабільність й ефективність її функціонування безпосередньо залежать від успішності функціонування корпоративного сектору. Потенціал цього сектора в умовах нестабільності здатний надавати сприятливу дію на стан економічної системи в цілому. Проте український корпоративний сектор вимагає істотної модернізації як організаційної, так і виробничої структури. Однією з форм таких перетворень можуть слугувати злиття і поглинання, які дають змогу підвищити централізацію та концентрацію виробництва й капіталу корпорацій із метою підвищення ефективності. У результаті подібних перетворень корпоративні утворення економіки України можуть виступити як рушійні сили економічного зростання.
Більшість держав, за виключенням індустріально розвинутих, безсилі при коливаннях валютних курсів і рухів капіталів, бо не володіють необхідним досвідом і інструментами економічної політики. Спрощується здійснення і розповсюдження шахрайських операцій у глобальному масштабі. Таким чином, глобалізація економіки становить собою якісно нову стадію розвитку ринкових відносин, яка характеризується:
- по-перше, виходом на арену світового господарства замість національних монополій транснаціональних корпорацій, які демонструють вищий рівень концентрації виробництва;
- по-друге, злиттям міжнародного промислового капіталу ТНК з міжнародним банківським капіталом ТНБ та утворенням міжнародної фінансової олігархії;
- по-третє, посиленням у вивозі капіталу ролі міжнародного спекулятивного капіталу (депозити, акції, цінні папери, трансферт-облігації, валюта, інвестиції), а також започаткуванням вивозу виробництва;
- по-четверте, участю в економічному перерозподілі світу торговельних блоків, які формуються довкола регіональних лідерів найбільш розвинутих країн;
- по-п'яте, територіальним поділом світу вісімкою найбільш розвинутих країн світу.
Високорозвинені країни за умов техноглобалізму використовують переваги великого бізнесу, який займає провідне місце в національних інноваційних системах, з одного боку - це великі масштаби отриманих результатів, а з іншого, економічна відповідальність за розробку та комерціалізацію інновацій. Особливо це виявляється в політиці стосовно високотехнологічних сфер. Навіть у країнах із сильним антимонопольним законодавством уряди обмежують в цих галузях на певний термін конкуренцію. Крім того, існує дозвіл на процеси злиття та поглинання, якщо це позитивно впливає на інноваційну сферу. Інтелектуальна власність забезпечує тимчасову монополію на винаходи і стимулює корпорації до інноваційної діяльності. Внаслідок глобалізації ринків високотехнологічних товарів відбувалися зрушення у конкурентних стратегіях компаній. Здатність пристосуватися до динамічних змін у ринковому середовищі та реалізувати власні стратегічні цілі зумовлюється ефективними національним бізнес – середовищем, яке сприяє інноваційній діяльності компаній. Хоча найбільші радикальні інновації здійснюються малим бізнесом, а ефективно комерціалізуються великим бізнесом.
Політика уряду повинна бути спрямована на нарощення інноваційних конкурентних переваг національних товаровиробників – сфери комунікаційних технологій, фармацевтики, електронної промисловості, які знаходяться на початкових стадіях кривої консолідації. Регулятивні механізми, мають містити одночасно і систему стимулів до концентрації інноваційної діяльності. Необхідно наблизити українське законодавство та регулюючі норми з питань діяльності господарських товариств, фондового ринку до стандартів ЕС. Крім того, вести посилений моніторинг негативних впливів процесів транснаціоналізації і розробити систему захисту від ворожих поглинань.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com