


Змiст:
Вступ
1. Образ матері в українській літературі
1.1. Жінка – матір, як втілення духовної краси, материнства, вірності, щирості в українській культурі
1.2. Образ матері у творах українськиї письменників
2. Образ матері у творчості бориса антоненко-давидовича (роман „за ширмою”)
2.1. Сюжетна лінія роману „За ширмою”
2.2. Висвітлення проблеми батьків і дітей через взаємини лікаря Постоловського з матір’ю
Висновок
Список літератури
Висновок:
«За ширмою» — один з найвизначніших творів української літератури останніх двох десятиріч. Це не психологічний родинно-побутовий роман. Це не просто спроба «нагадати молодому поколінню про його обов'язки до батьків, а разом з тим торкнутися деяких родинних проблем», як, може, навмисне не розкриваючи, сугерував ідею роману сам автор у передмові до його журнальної публікації 1962 року. Це не традиційна проблема дітей і батьків, як твердив дехто з критиків (Л. Бойко, Д. Чуб). Це не дидактичний роман, не роман про «виховання правдою і красою» (К. Волинський), — а щось більше, ширше і глибше за всі ці окремо поставлені проблеми. Це синтеза цих проблем. Це соціально-психологічний роман про кровний взаємозв'язок людини і суспільства, людини і нації. Ще в першій добі своєї творчості, зокрема в повісті «Смерть», Антоненко-Давидович виявив себе майстром зображувати в малому велике. В «За ширмою» він дійшов вершини цього мистецтва. У фокусі однієї родини, у стосунках між сином і матір'ю він відтворив складну проблему — внутрішній, підсвідомий навіть, але нерозривний зв'язок людини з народом, з батьківщиною. Коли Постоловський над прахом матері давав клятву спокутувати свою провину, сплатити свій борг перед нею, то він уже мав на серці свій народ, свою батьківщину. У цьому суспільно-виховна й мистецька сила роману. Якщо до цього додати, що роман написав першорядний стиліст, відшліфованою літературною мовою, з виразним індивідуальним звучанням кожного майстерно вирізьбленого персонажа, то стане зрозуміло, чому поява цього роману сколихнула запліснявіле плесо радянської літератури й відразу викликала численні відгуки в пресі.
У романі «За ширмою» простежується спроба співвіднести образ матері із Богородицею. Узбецька сім’я (брат і дві сестри), яка виявляє до старої любов і турботу, нагадує біблійного Лазаря і його сестер – Марту та Марію. Епізод із лікуванням Постоловським перегукується із зображеним у Євангелії воскресінням померлого Лазаря.
Відповідно, стає відчутною авторська паралель між матір’ю Постоловського й образом матері Божої – страдниці, святої, спасительки. Отже, автор орієнтувався на високодуховного й інтелектуального читача, обізнаного з біблійною притчею про воскресінняЛазаря, хоч атеїзм залишався важливою складовою соціалістичної пропаганди, відсилання читачів до євангельських текстів навряд чи було б можливим у «пропагандистському» романі. Образ матері у романі «За ширмою» багатогранний, полісемантичний.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com