Тип роботи:
Об'єм: 27 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
1. Образ матері в українській літературі
1.1. Жінка – матір, як втілення духовної краси, материнства, вірності, щирості в українській культурі
1.2. Образ матері у творах українськиї письменників
2. Образ матері у творчості бориса антоненко-давидовича (роман „за ширмою”)
2.1. Сюжетна лінія роману „За ширмою”
2.2. Висвітлення проблеми батьків і дітей через взаємини лікаря Постоловського з матір’ю
Висновок
Список літератури
Висновок:
«За ширмою» — один з найвизначніших творів української літератури останніх двох десятиріч. Це не психологічний родинно-побутовий роман. Це не просто спроба «нагадати молодому поколінню про його обов'язки до батьків, а разом з тим торкнутися деяких родинних проблем», як, може, навмисне не розкриваючи, сугерував ідею роману сам автор у передмові до його журнальної публікації 1962 року. Це не традиційна проблема дітей і батьків, як твердив дехто з критиків (Л. Бойко, Д. Чуб). Це не дидактичний роман, не роман про «виховання правдою і красою» (К. Волинський), — а щось більше, ширше і глибше за всі ці окремо поставлені проблеми. Це синтеза цих проблем. Це соціально-психологічний роман про кровний взаємозв'язок людини і суспільства, людини і нації. Ще в першій добі своєї творчості, зокрема в повісті «Смерть», Антоненко-Давидович виявив себе майстром зображувати в малому велике. В «За ширмою» він дійшов вершини цього мистецтва. У фокусі однієї родини, у стосунках між сином і матір'ю він відтворив складну проблему — внутрішній, підсвідомий навіть, але нерозривний зв'язок людини з народом, з батьківщиною. Коли Постоловський над прахом матері давав клятву спокутувати свою провину, сплатити свій борг перед нею, то він уже мав на серці свій народ, свою батьківщину. У цьому суспільно-виховна й мистецька сила роману. Якщо до цього додати, що роман написав першорядний стиліст, відшліфованою літературною мовою, з виразним індивідуальним звучанням кожного майстерно вирізьбленого персонажа, то стане зрозуміло, чому поява цього роману сколихнула запліснявіле плесо радянської літератури й відразу викликала численні відгуки в пресі.
У романі «За ширмою» простежується спроба співвіднести образ матері із Богородицею. Узбецька сім’я (брат і дві сестри), яка виявляє до старої любов і турботу, нагадує біблійного Лазаря і його сестер – Марту та Марію. Епізод із лікуванням Постоловським перегукується із зображеним у Євангелії воскресінням померлого Лазаря.
Відповідно, стає відчутною авторська паралель між матір’ю Постоловського й образом матері Божої – страдниці, святої, спасительки. Отже, автор орієнтувався на високодуховного й інтелектуального читача, обізнаного з біблійною притчею про воскресінняЛазаря, хоч атеїзм залишався важливою складовою соціалістичної пропаганди, відсилання читачів до євангельських текстів навряд чи було б можливим у «пропагандистському» романі. Образ матері у романі «За ширмою» багатогранний, полісемантичний.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com