1 Квітня 2018 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
88 стор.
Вартiсть:
350 грн.Змiст:
Вступ
Глава 1. Теоретичні аспекти організації дозвіллєвих практик в сучасних соціокультурних умовах
1.1. Сутність і основні підходи до визначення дозвілля
1.2. Культурно-дозвіллєва діяльність як об’єкт наукових досліджень
Глава 2. Теоретико-прикладне дослідження культурно-дозвіллєвих практик в сучасній Японії
2.1. Історичні традиції та їх вплив на формування культурно-дозвіллєвих практик сучасної Японії
2.2. Зміст культурно-дозвіллєвих практик в сучасній Японії
Глава 3. Особливості організації і зміст дозвілля в Японії
3.1. Центри культури і дозвілля як суб’єкти організації культурно-дозвіллєвої діяльності в сучасній Японії
3.2. Напрямки діяльності установ культури і дозвілля Японії у процесі організації культурно-дозвіллєвих практик
Висновки
Використана література
Висновок:
Таким чином, під час проведеного дослідження була досягнута мета дипломної роботи, а саме досліджені особливості культурно-дозвіллєвих практик в сучасній Японії, а також вирішені основні завдання, поставлені на початку роботи.
По-перше, розглянуто сутність і основні підходи до визначення дозвілля. Зазначається, що відпочинок і його організація стають одним з невід’ємних елементів життєвих засобів, що визначають існування працівника.
Дозвілля як вид діяльності, спрямованої на відновлення сил, духовний та фізичний розвиток, задоволення гедоністичних потреб людини, проникає у всі сфери повсякденного життя суспільства.
Залежно від хронікально-історичних особливостей дозвіллєва діяльність змінювала своє місце розташування по відношенню до інших напрямках діяльності людини. Ще на початку XX століття дозвілля займає середнє положення по відношенню до праці. Зміна ціннісної структури дозвілля відбувається у XXI столітті. Дозвілля стає засобом отримання прибутку і виробництвом великої кількості благ і послуг, споживання яких є способом побудови своєї ідентичності, засобом підтвердження статусної приналежності.
По-друге, охарактеризовано культурно-дозвіллєву діяльність як об’єкт наукових досліджень. З’ясовано, що культурно-дозвіллєва діяльність має свої, властиві їй характерні риси. Насамперед, вона здійснюється у вільний (дозвіллєвий) час, відрізняється свободою вибору, добровільністю, активністю, ініціативою різних груп, індивідуумів. Дозвілля є соціальним явищем, яке можна представити комплексно: як час, що особистість використовує за своїми інтересами, можливостями та потребами; сфера життя зі своїми нормами, правилами, умовами; як діяльність, зміст котрої полягає у різниці між навчальною і суспільно-значимою діяльністю, яка і полягає у результаті, а не у самій діяльності, де кожний із видів дозвіллєвої діяльності може бути використаний для самоорганізації або організації дозвілля молоді. Дозвілля дає можливість сучасній людині розвивати різні сторони своєї особистості, свій талант. Для цього необхідно, щоб вона відносилася до дозвілля із позиції своєї життєвої задачі, свого покликання – усесторонньо розвивати власні здібності, свідомо формувати себе. Наявність значної за тривалістю, вільного часу, фінансової бази і сприйняття організованого дозвілля як частини людського існування створює передумови для формування, розвитку і функціонування системи галузей дозвіллєвої сфери.
По-трете, досліджено історичні традиції та їх вплив на формування культурно-дозвіллєвих практик сучасної Японії. Найважливішим чинником активізації рекреаційної діяльності японського населення стало збільшення тривалості вільного часу в структурі життєвого часу. Про формування сучасної структури життєвого часу японців зі значною часткою вільного можна говорити лише з середини 50-их років XX століття. Весь попередній період характеризувався несамостійною, підлеглою роллю вільного часу, його орієнтацією передусім на інтереси виробництва. У передвоєнні і воєнні роки правлячі кола прагнули вселити трудящим бажання трудитися з максимальною віддачею, не думаючи про відпочинок і тим більше про дозвілля. Але і з підвищенням заробітної плати організація дозвілля ще деякий час перебувала за межами життєво важливих елементів існування японського населення: на перший план висувалися матеріальні потреби.
Деяка демократизація суспільного життя після другої світової війни створила певні умови для активізації боротьби широких мас японського населення за поліпшення умов свого існування. На цьому етапі, по мірі зростання матеріального добробуту народу, вимога про зменшення робочого часу і збільшення вільного стало одним з основних гасел робочого руху.
В основу культурно-дозвіллєвих практик в сучасній Японії покладені багатовікові традиції ціннісного ставлення до природи, сім’ї, дітей, батьків, до прекрасного в мистецтві і житті. В Японії збереглися давні звичаї милування горою Фудзіямою, квітами сакури і сливи, хризантемами, півоніями, листям осінніх кленів, снігом. Свято квітучої сакури (Ханами) і День милування повним місяцем (Тюсю але мэйгэцу) є загальнонаціональними японськими святами.
По-четверте, проаналізовано зміст культурно-дозвіллєвих практик в сучасній Японії. Культурно-дозвіллєва діяльність в сучасній Японії характеризується різноманіттям видів на базі загальнокультурних, художніх, пізнавальних, політичних, соціальних, побутових, сімейних, професійних та інших інтересів. Широка варіативність видів соціально-культурних інститутів суспільства створює умови для цієї діяльності, що реалізується в інституційних та поза інституційних формах, і свободу від різних видів виробничої, навчальної діяльності. Вільний вибір культурно-дозвіллєвих занять, пов’язаних з рекреацією, саморозвитком, самореалізацією, спілкуванням, задоволенням, оздоровленням, здійснюється на основі інтересів і потреб людини.
По-п’яте, охарактеризовано центри культури і дозвілля як суб’єкти організації культурно-дозвіллєвої діяльності в сучасній Японії. В Японії велику роль відіграє система управління культурно-дозвіллєвої діяльності, всі існуючі форми дозвілля мають свої коріння в традиціях і звичаях народів, і лише трансформуються під впливом навколишньої дійсності і технічного прогресу, а оскільки Японія – країна, яка довгий час збирала в себе кращі технології з усього світу, то в дозвіллі знайшов відображення кращий світовий досвід здійснення дозвіллєвої діяльності.
По-шосте, з’ясовано напрямки діяльності установ культури і дозвілля Японії у процесі організації культурно-дозвіллєвих практик. Зазначається, що широке охоплення рекреацією населення в Японії останнім часом сприяло розширенню масштабів діяльності цетрів культури і дозвілля, зайнятих організацією проведення вільного часу населення.
Підводячи підсумки проведеного дослідження зазначимо, що дозвіллєва сфера, яка склалася до теперішнього часу в Японії відображає велике розмаїття напрямів дозвіллєвої діяльності сучасних японців. Просторістю своїх кордонів ця структура багато в чому зобов’язана тому впливу, який вона відчувала в процесі свого формування з боку відповідних структур країн Західної Європи та США. Причиною відсутності повної ідентичності структур рекреаційних потреб, поряд з цілим рядом загальноекономічних чинників, є і більш пізніший порівняно із західноєвропейськими країнами та США початок активного долучення японців до дозвіллєвої діяльності.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
