25 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
38 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і. Розселення населення та його роль в системі розміщення продуктивних сил
1.1. Роль народонаселення у розвитку продуктивних сил та територіальній організації народного господарства
1.2. Передумови та чинники розміщення населення на території України
Розділ іі. Динаміка чисельності та склад населення, особливості його розміщення
2.1. Густота та розміщення населення територією країни
2.2. Міське та сільське населення
2.3. Національний склад населення та його територіальні особливості
Розділ ііі. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи
Висновок
Список літератури
Додатки
Додаток
Територія і кількість населення в регіонах (на 1 січня 2007 р.)
Додаток
Додаток
Розподіл постійного населення за основними віковими групами (осіб)
Додаток
Демографічне навантаження постійного населення (непрацездатне населення на 1000 осіб працездатного віку, осіб)
Додаток
Додаток
Міграція населення за регіонами у 2006 р., осіб
Додаток
Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення за регіонами у 2007 році (на 1000 наявного населення)
Висновок:
Україна – п’ята за чисельністю населення держава в Європі. Кількість його на 1 січня 2006 р. становила 49,1 млн. чол. За цим показником Україна поступається лише ФРН (80 млн. чол.), Італії (58 млн. чол.), Великобританії (57.3 млн. чол.) і Франції (57 млн. чол.). Сьогодні середня тривалість життя в Україні становить 70-71 рік (66 років у чоловіків і 73-75 років у жінок) і поступово зменшується. За цим показником, Україна посідає 52 місце серед країн світу. Трудові ресурси – це наявне працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років і жінки – від 16 до 54 років), а також працюючі підлітки і пенсіонери. У сфері матеріального виробництва на початку 90-х років було зайнято 75 % усіх працівників.
Понад 29 % населення країни працювало в промисловості, більш як 20 – у сільському господарстві, понад 11 % – в освіті, галузях культури і науки. Значна частка припадала на будівництво (7.4 %), торгівлю, громадське харчування (7.1 %), транспорт і зв’язок (6.7 %). Нині переважною формою зайнятості працездатного населення все ще залишається державний сектор економіки. Проте частка недержавних форм власності поступово зростає. В перспективі передбачається відплив робочої сили (до 400 тис. чоловік) з підприємств державного сектору в різні приватні, малі, спільні та інші недержавні підприємства. В Україні все більше проблем виникає з раціональним використанням трудових ресурсів. Ще недостатньо використовуються вони у малих і середніх містах, особливо на Правобережжі. Кількість безробітних в Україні на кінець 1995 р. становила понад 100 тис. чоловік. Це порівняно небагато. Проте в країні поширене приховане безробіття, особливо в містах з незначним вибором місць роботи. Найбільше безробітних серед службовців (інженери і техніки). У народному господарстві країни жінки переважають над чоловіками. Часто вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну. Це ще один із чинників демографічної кризи в Україні. Коефіцієнт змінності більшості промислових підприємств України невисокий. Раніше він становив 1.2 – 1.4, нині ще більше знизився. Нерівномірне розміщення трудових ресурсів в областях, зниження абсолютних розмірів їх природного приросту в більшості адміністративних районів, низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях народного господарства зумовлюють потребу наукових досліджень і практичних заходів щодо раціонального використання ресурсів живої праці не тільки в галузях, а й в окремих районах України. Аналіз приросту та особливостей зайнятості населення України свідчить про те, що в межах її території є певні надлишки працездатного населення, насамперед у малих містах. Такий надлишок зумовлює можливість виникнення безробіття в умовах проведення радикальної економічної реформи. Розв’язання цієї проблеми можливе завдяки підвищенню продуктивності праці на основі максимального використання досягнень науково-технічного прогресу. У пропорційному розвитку економіки важливу роль відіграє не тільки економія витрат живої праці, а й матеріалів, сировини, енергії, раціональне використання виробничих фондів, раціоналізація транспортних вантажопотоків на основі науково обґрунтованого розміщення продуктивних сил. Економія витрат живої праці передбачає впровадження трудозберігаючих технологій, що дасть змогу зменшити витрати ручної праці. Для того щоб створити умови для реалізації права громадян на працю, а також забезпечити соціальний захист тимчасово безробітного населення, на всій території України створено центри зайнятості населення.
Удосконалення розселення населення — надзвичайно важлива проблема раціонального розміщення та територіальної організації продуктивних сил України. У сучасних умовах роль розселенського чинника в інтенсифікації народного господарства та територіальній організації суспільства зростає. Науково-технічний прогрес посилює вплив розселення на виробництво, ускладнює взаємозв'язки між ними. Поглиблюється також взаємовплив розселення і соціальних процесів розвитку країни, особливо її соціальної інфраструктури.
Інтеграційні процеси в економіці України, формування територіально-виробничих комплексів об'єктивно зумовлюють розвиток інтеграції в розселенні. Він виявляється через посилення взаємозв'язку між міськими та сільськими поселеннями, перехід від автономного до взаємопов'язаного їх розвитку та формування на цій основі територіальних систем розселення.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
