ID роботи: 7048
Тип роботи:
Об'єм: 37 стор.
Вартiсть: 90 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ І. Поняття і види забезпечення зобов’язань

1.1. Зобов’язання як категорія цивільного права

1.2. Класифікація та ознаки способів забезпечення виконання зобов’язання

Розділ ІІ. Характеристика засобів забезпечення зобов’язань у цивільному праві України

2.1. Неустойка у системі способів забезпечення зобов’язань та її види

2.2. Гарантія та право утримання: особливості реалізації у цивільному праві України

2.3. Порука як акцесорне зобов’язання за цивільним правом України

2.4. Характерні функції завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язання

2.5. Підстави виникнення та види застав у цивільному законодавстві України

Розділ ІІІ. Проблемні аспекти  інституту виконання зобов’язань у праві України

Висновки

Література

Висновок:

Відповідно до чинного вітчизняного законодавства для стимулювання боржника до точного і неухильного виконання зобов’язання, а також із метою попередження або зменшення розміру негативних наслідків, які можуть наступати у випадку його порушення зобов’язання може бути забезпечене одним із способів, передбачених ЦК України, чи домовленістю сторін.

Забезпечення з правової позиції виступає інструментом зниження ризику. Тобто, при невиконанні чи неналежному виконанні умов договору, кредитор опиняється в умовах, які призводять до зменшення економічних вигод, а боржник – в умовах, що призводять до сплати неустойки, або реалізації іншого способу забезпечення виконання договірних зобов’язань.

Розглядаючи історичний аспект становлення способів забезпечення виконання зобов’язань, варто відмітити, що вони сформувалися не одразу.

У кожного зі способів є власна історія розвитку. До найперших форм, які мали практичне значення, відносяться застава та вексель (останній сьогодні не використовується як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань, а лише як форма документальної фіксації виникнення факту зобов’язань).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Поряд із традиційними способами забезпечення зобов’язань, які існували у цивільному законодавстві, а саме: неустойка, порука, застава, завдаток, гарантія, – ЦК України вміщує новий спосіб забезпечення зобов’язання, який раніше апробовувався практикою, але законодавчо не був закріплений, а саме притримання.

Забезпечення зобов’язання будь-яким зі способів також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором і боржником чи іншою особою, яка забезпечує зобов’язання боржника. Але це зобов’язання особливого характеру, його специфіка полягає у додатковому (акцесорному) характері щодо забезпечуваного зобов’язання.

Ознаками акцесорного характеру зобов’язання, яке забезпечує виконання основного є такі: по-перше, недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність зобов’язання, яке його забезпечує, і, навпаки, недійсність правочину про забезпечення виконання зобов’язання не спричиняє недійсність основного зобов’язання; по-друге, забезпечувальне зобов’язання слідує далі основного зобов’язання, наприклад, при переході прав кредитора до іншої особи при відступленні права вимоги; по-третє, припинення основного зобов’язання, як правило, тягне і припинення його забезпечення.

Завдаток, порука, застава та притримання є акцесорними способами. Домовленість про встановлення будь-якого із вказаних способів забезпечення виконання зобов’язань породжує акцесорне зобов’язання, покликане забезпечити виконання основного зобов’язання. Акцесорні зобов’язання, які забезпечують виконання основного зобов’язання, можуть виникати також із приписів законів при настанні певних юридичних фактів.

До неакцесорних способів забезпечення виконання зобов’язань належить гарантія, так як відповідно до ст. 562 ЦК України зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності) зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.

Якщо розглядати види забезпечення виконання зобов’язань як систему, то як інтегруюча ознака, безумовно, висту­пає їх майновий зміст, саме тому майже у всіх юридичних пам’ятках застава зав­жди згадується поряд з іншими видами забезпечення виконання зобов’язань.

Проте кожен з них має свої особли­вості і різний характер взаємозв’язку із заставою.

Завдаток і неустойка «забезпечують виконання зобов’язань боржника в на­турі під загрозою настання для нього невигідних майнових наслідків.

Сплата завдатку – ця дія пов’язувалася з початком виконання зобов’язань, але перенесене за особли­вою умовою до моменту його висновку, і служить забезпеченню його виконання в майбутньому, оскільки в разі невико­нання завдаток безповоротно втрачає його на користь того, хто його отримав.

За юридичною конструкцією завдаток і застава мають загальні межі, і, перш за все, це попереднє виділення майна для можливої примусової реалізації. За правовими наслідками невиконання зобов’язання, забезпеченого завдатком або заставою, також можна знайти пев­ні збіги, так, наприклад, при завдатку, якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника завдаток залишається у кредитора (ст. 571, п. 1 ЦКУ), при за­ставі, в разі невиконання зобов’язання, що забезпечується заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави (ст. 589, п. 1 ЦКУ).

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: